Лукавий атакує нас через плоть, але ми розуміємо, що наша плоть йому потрібна щонайменше. Його мета - наш дух...

Ось уже довший час триває полеміка щодо перекладів українською мовою різних літургійних термінів, слововживання тощо. Зокрема  багато написано про те, ким ми, як християни є і якими маємо бути. Йдеться про нашу церковну і літургійну ідентичність. Зокрема питання: «Раб Божий чи Божа дитина?»...

Ми мало що знаємо про те, як живуть душі на небесах, і тому нам важко вплинути на наше майбутнє там. Але все ж є один спосіб. «Не збирайте скарбів собі на землі, де міль та іржа нищать їх, і де злодії підкопуються й викрадають їх. Збирайте собі скарби на небі» (Мт.6:19). Збирайте собі скарби на небі!..

Ісус заповідав нам: «Не збирайте скарбів собі на землі… Збирайте собі скарби на небі» (Мт.6:19). Очевидно, що це не даремно, хоча Письмо  дуже мало говорить нам про майбутнє життя тих, хто туди потрапить. Але очевидно, що певні запаси від Господа нам будуть потрібні не лише для нашого виправдання на судилищі Христовому (2Кор.5:10), але й для повноцінного життя у вічності.  Святе Письмо нам відкриває, як його зібрати...

Свобода, як відомо, є найбільшою цінністю для будь-якої живої істоти. Заради неї люди жертвують усім, за неї нерідко і вмирають, не бажаючи змиритися з неволею.  Що обмежує нашу свободу на землі? Ісус дав перше недвозначне визначення несвободи: «Істинно, істинно кажу вам: що кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха» (Ін.8:33). Від гріха людина звільнюється через щире каяття (Ін.8:36), але це ще далеко не повне звільнення...

Не секрет, що кожен віруючий дуже бажав би через Господа задовольнити всі свої життєві потреби, яких чимало є в кожному житті і яких не завжди вдається задовільнити суто людськими методами.  І, здається, Слово Боже  дає недвозначну обіцянку: то є цілком можливо. «Істинно, істинно кажу вам: хото вірує в Мене,то діла, які Я творю, і він створить… Коли чого попросите в ім’я Моє, Я зроблю» (Ін.14:12-14)...

Цілком зрозуміло, що мудрим не станеш, не маючи хороших розумових здібностей, проте далеко не кожну розумну людину називають мудрою. Багато є розумних хлопчиків та дівчаток, але всім ясно, що про їхню мудрість говорити зарано...

Раніше ми говорили про певні кроки  досконалості в любові, що проявлялися в поклонінні, прославленні, милосерді, жертовності тощо, але вершиною досконалої любові Євангеліє називає любов, що охоплює цілковито всю істоту людини. Ісус сказав:  «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю,і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю» (Мк.12:30)...

Любов до Бога, прагнення бути гідним Ісуса і бажання досягти досконалості. Ці три чинники взаємопов’язані і взаємонеобхідні. Дійсно, яким би великим не було наше бажанні досягти найвищих вершин у вірі, ми не знайдемо в собі сили для такої великої жертовності, якщо не полюбимо Ісуса настільки, що готові будемо...

Сьогодні у церквах багато говорять про хрест. Очевидно, приходить усвідомлення: щось було упущено в цій ділянці нашого християнського життя. Є фактом і те, що чимало євангельських церков  нарешті збагнули: доктрина успіху й матеріального процвітання, що за неї вони так радісно ухопилися свого часу, не виправдовує покладених на неї великих надій...

Що таке терпіння, гадаю, довго пояснювати не треба. Це одне з найбільш уживаних понять у Слові Божому. Але при всіх своїх простоті та ясності воно не завжди дається людям до виконання...

Дуже важливо нам усім розуміти, що любов Божа сильно відрізняється за своїми властивостями  від любові звичайної, душевної, добре відомої кожній людині. Щонайперше, вона не є породженням людської душі, а дається виключно Богом: «А надія не засоромлює, бо любов Божа влилася в серця наші Духом Святим, даним нам» (Рим.5:5)...