У Нагірній проповіді (Мт.5:3-11) Ісус викладає головні принципи життя у Своєму Царстві. Вбогі духом оселяться в Царстві Небесному; лагідні успадкують землю; ображені будуть утішені; ті, хто прагнуть справедливості, отримають її;  милостивих буде помилувано; чисті серцем побачать Бога...

Страшні часи настали в нашій країні, тяжкі біди накрили увесь народ, величезні випробування спіткали й церкву Христову. Як повели себе віруючі, щойно диявол розпочав війну? Одні виїхали в безпечніші області чи за кордон: хтось  побіг гнаний страхом, хтось – рятуючи дітей та родичів. Деякі не поїхали нікуди, поклавшись на волю Божу...

Ворог, особливо який свою ницість та слабкість ховає за імітацією сили, за зброєю та кількістю війська, завжди боїться бути викритим, особливо передчасно!.. Іти завойовувати, грабувати та вбивати – на це здатні лише слабаки та ті, які по житті почуваються сиротами. Саме тому весь світ їм завжди щось винен. Бо сину, який знає, що Батько його любить, він ніколи нікому не буде нічого  доказувати...

Найбільша потуга людського суспільства проявляється в здатності до самоорганізації, у злагодженій взаємодії. Результатом такої взаємодії є світ, у якому ми, люди, сьогодні живемо. Важко визначити масштаб спроможності добре злагодженої групи людей, які розуміють спільну мету...

Сенатор Джеймс Ленкфорд виступив з емоційною промовою в Сенаті США, показав високоякісні ультразвукові кольорові фото дитини в утробі матері та звернувся до своїх колег з одним питанням: «Чи це дитина, це обличчя, ніс, ці два ока, рот, підборіддя, ці пальці – чи це є дитина?»...

Прийшовши на землю, Ісус приніс землянам найцінніше: повновартісне, щасливе життя. «Хліб, який Я дам, то є тіло Моє, яке Я віддам за життя світу» (Ін.6:51).  Але світ не прийняв Його безцінного дару. Аби чіткіше уяснити деякі важливі речі, заглянемо в історію...

У східному традиційному вченні даосизму людське тіло розглядається як маленький всесвіт, як мікрокосм. В ході масштабних досліджень людського мозку, які проводилися в Європі та США, виявилося, що організація нейронів головного мозку людини дуже нагадує організацію галактик всесвіту...

Дивно, що такий величезний народ не зумів створити свою власну єдину державу. Одначе, спроба була. 862 рік. «Вигнали варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти». Але тривало це недовго. «І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали». І тоді прийняли знайому нашому сучаснику постанову:  пошукати миру в сусідів...

В книзі Левит, наприклад, вказано, що необхідно ізолювати такого хворого на 7 днів відразу після її виявлення. Діагностику хвороби має здійснювати священик. Повторний огляд рекомендовано проводити через 7 днів. Якщо по зовнішнім ознакам хвороба йшла на спад, то хворого необхідно було затримати в карантині ще на 7 днів для остаточного одужання. І тільки після останнього огляду його визнавали чистим і допускали до інших людей. Карантин для хворого був часом, коли визначалася воля Божа відносно нього. Ось чому...

Деякі церкви принципово не моляться за фізичне уздоровлення, але це суперечить Євангелії. Фізичне зцілення потужно підтверджує Слово, найкраще являє славу Божу, особливо для невіруючих, зміцнює віру християн, дає їм впевненість і почуття безпеки й надійності їхнього перебування у Христі. Ап. Яків пише, «Чи хворіє хто з вас? Нехай покличе пресвітерів церкви, і нехай вони помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє і молитва віри вздоровить хворого, і Господь підніме його…

Загальноприйнятною ідеєю, що рухає вперед наше суспільство, є побудова демократичної держави. За неї народ заплатив величезну ціну.  Навіщо нам це? Чому ми так вперто не поступаємося на вмовляння та збройний тиск наших найближчих сусідів, адже й без демократії помітно краще за нас живуть ті ж росіяни та білоруси?..

Протистояння держави та Церкви почалося вже з самого її зародження. Гоніння на апостолів та учнів Христових, далі – жорстокі переслідування з боку римських імператорів,  неспокійна епоха середньовіччя. Бачимо невщухаючу боротьбу між світською владою та духівництвом за першість у державі. Що ж маємо сьогодні в Україні? Боюся, що приємна рівновага між Церквою та державою існує лише тому, Церква у своїй дуже скромній діяльності не виходить за рамки відведені владою. Але чи може Церква спокійно тішитись тишею та безтурботністю у  своєму відділенні, коли в державі панує беззаконня, зростає злочинність, поширюється розпуста? Маємо дві відповіді на це запитання...