Прийшовши на землю, Ісус приніс землянам найцінніше: повновартісне, щасливе життя. «Хліб, який Я дам, то є тіло Моє, яке Я віддам за життя світу» (Ін.6:51).  Але світ не прийняв Його безцінного дару. Аби чіткіше уяснити деякі важливі речі, заглянемо в історію.

Скільки років існувала цивілізація до потопу?  Десь близько 1700 років.    Цифра аж ніяк не є випадкова. Кожна з цивілізацій чи імперій має час свого народження і час смерті. Розвиток іде за внутрішніми законами, що їх не можуть змінити ні нові територіальні завоювання, ні створена людьми ідеологія.  Римська імперія проіснувала 1200, Візантія – 1000, Священна Римська імперія германської нації – 850 років, Османська імперія – 620 років, Золота орда – 300 р., Британська імперія – 360. Можна ще згадати польську недоімперію Річ Посполиту, що проіснувала десь близька 250 років.    Як бачимо, вік імперій невпинно скорочується. На сьогодні,  на планеті лишилася лише одна імперія – Російська. Якщо рахувати її вік від Петра I, то до перших потужних струсів під її фундаментом (1917р.) отримаєм приблизно 200 років, якщо додати 100 років радянського порядкування, то  набереться десь років 300. Як на нинішній час, – вік пенсійний, і безглузді намагання змінити закони історії – це лише розруха й море крові невинних жертв.

Схема розвитку етнічного конгломерату досить проста. Після тріумфу й перемоги над усіма ворогами об’єднання нарешті досягає можливості безперешкодного оволодіння земними благами. Існують три важливі речі, звідки люди плоті черпають свої насолоди. Це – їжа, секс і влада. Навіть гроші – об’єкт пожадань усіх народів не є головним чинником, вони лише могутній засіб для отримання перших трьох.

Коли людина нарешті пізнала справжній смак життя, завойовницький запал у неї потроху згасає. Чоловік випещений, вихолений, звиклий до переситу у всьому, вже не придатний до значних обмежень військової служби, не піде на ризик, де може бути  загроза життю. Він буде шукати, так би мовити, мирних методів вирішення проблем, а, в більшості випадків, це домовленості пов’язані з грішми.

Гроші в суспільстві стають вирішальним і найголовнішим чинником.  Купується і продається все, і навіть любов, і навіть батьківщина. Вже немає ідеалів, що за них колись відчайдушно боролися й навіть ішли на смерть,  існує лише загальний принцип: вигідно – не вигідно.   І тоді друзі – вже не друзі, і вороги – не вороги, а лише тимчасові партнери, компаньйони у спільних справах. Хто був у Європі й бачив, як там живуть, легко зрозуміє, чому Захід такий нерішучий у протистоянні зі східним «царем», чому не наважується вдатися до застосування сили, хоча й не слабкий. Європейці гарно живуть, вони бережуть своїх людей, – їм є що втрачати й тому дуже не хочеться встрявати у якусь конфронтацію з непередбачуваним сусідом.

В цій  веремії сатана вміло підживлює найгірші риси характеру людини: зажерливість, жадібність, ненаситність, підступність, гордість.  Особливо вразливі багатії та політики. В час завоювань згуртовані, змушені триматися єдності, тепер вони мають свободу, й починається жорстока внутрішня боротьба за більші прибутки й за владу. Разом з тим постійні пошуки нових і нових насолод, призводять до повного занепаду стримуючих духовних чинників. І, як завжди, суспільству, що рухається до прірви, на «допомогу» приходить сатана, добиваючи природну, закладену Богом мораль.

Як прийнято вважати, Саваоф покарав Содом та Гоморру за статеві збочення. Але уважний погляд підкаже нам, що проблема є значно ширша. Ось висновки Саваофа стосовно допотопної цивілізації: «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її – тільки зло повсякденно» (Бут.6:5)  В Содомі спостерігаємо дуже схоже, якщо не повністю ідентичне явище: «А люди содомські були дуже злі та грішні перед Богом» (Бут.13:13). Поглянемо, що відбувалося біля будинку Лота.

«І прибули обидва ангели до Содому  надвечір… Ще вони не полягали, а  люди того міста, люди Содому – від малого, аж до старого, увесь народ звідусюди оточили  той дім. Всі вони закричали до Лота, і сказали йому:  «Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам  їх пізнати!..» І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері» (Бут.19:1). Від малого до старого… О! Гендер вже діяв на повну силу! Діти виростали повністю занурені в атмосферу аморальності. Агресивність. Жорстокість. Жадібність. Необмежена хтивість. Гордість.

І ось деякі наслідки такого виховання. Дочки Лота, які народилися й прожили свої дитячі роки в Содомі, з легкістю вдалися до кровозмішення. З рідного міста тікали поспіхом, то ж ясно, що захопили з собою вкрай необхідне, а ось пляшечку з вином, як здається, не забули. При першій же нагоді, знайшовши місце, де можна було сховатися, влаштували звичну розвагу.  І це при тому, що вони знали Бога. Не могли не знати. Власне, як і Лот. Але бачимо, що він настільки розвеселився під час тієї гулянки, що вже не давав собі звіту.

Подібно й дружина Лотова. І не проста цікавість змусила її оглянутись назад, коли полишали Содом. Як їй важко було розлучатися з рідною домівкою! З містом, де минули найкращі молоді роки, де народилися її діти та напевно й онуки. З усім тим, нехай навіть і не надто праведним і чистим, що складало її життя, де були всі її цінності, все найсокровенніше. Як нелегко зрілій людині  відмовитися від минулого! І більше того: далеко не кожен знайде в собі сили докорінно змінитися, якщо народився і виріс у розвиненому гендері.

Що було в допотопній цивілізації, потім – у Содомі, те сьогодні, вже в нашому суспільстві успішно набуває відомих історичних форм. Що нового? Раніше це все розвивалося стихійно, тепер  лукавий створив ґрунтовне вчення. Ззовні в ньому все виглядає дуже привабливо й гідно: захист прав жінок, боротьба з домашнім насильством, баланс присутності чоловіків та жінок в органах державної влади, захист прав дітей тощо. Отруйні ж зерна сатанинського куколю поки що лише сіються  в землю, їх поки не видно, але мине час, і вони проростуть і отруять увесь світ при сприятливих суспільних умовах. Впровадження гендерних принципів іде тихо, без особливого розголосу, але наполегливо й невідступно.

Що характерно: в історичні часи розпуста ніколи не досягала дна, народ коротав свої дні у важкій праці та злиднях, для доведення країни до остаточного розпаду цілком вистачало еліти. Сьогодні процес розкладання йде набагато швидше, охоплює значно ширші верстви населення. Еліта наша практично вже готова, аби зіпхнути країну у прірву, має для цього потужну олігархічно-корупційну систему, добре оплачених вищих керівників та куплених охоронців правопорядку.  

Та не все ще втрачено, друзі! Є жінки та чоловіки, які не викинули на смітник одвічні цінності буття. Є Господь! Є Його вірні, закорінені в правді та справедливості. Господь виведе Україну на світлий шлях. Він це зробить через чесних, патріотичних, самовідданих у боротьбі зі злом чоловіків та жінок. Через громадськість, яка спроможна поставити потужну перешкоду перед тими, хто намагається різні збочення запровадити в норми життя; через тих законодавців, які  робитимуть усе можливе, щоб не допустити прийняття богопротивних законів; через тих батьків, котрі пильнуватимуть, аби в освітній системі не з’явилася ота сама «радикальна програма сексуальної освіти дітей».  Через нас, віруючих, які не стомлюються молитися за свій народ і свою країну.