Головна » Статті » Духовність

Юнаки. Ви перемогли лукавого

БУТИ ДОСКОНАЛИМ (Продовження)

(Попередня частина)

Частина перша. Розділ 3.  Духовний вік християнина

 

3. Юнаки. Ви перемогли лукавого

 

Нагадаємо ознаки духовного юнацького віку: 1.Сила; 2. Перебування у віруючому Слова Божого; 3.Перемога над лукавим. «І ви перемогли лукавого…» (Ін.2:14). Перемоги бувають різні. Одні закінчуються повним розгромом ворога, інші – його втечею або просто відступом.

Чи можемо ми, віруючі, знищити ворога душ людських? На жаль, не можемо, це не в компетенції та й не під силу жодному із людей. А можемо ми бодай зв'язати його? Сумніваюся, хоча у деяких церквах наполегливо намагаються це зробити. Як це буде здійснено, чітко відповідає Євангеліє: «І схопив він дракона, стародавнього змія, котрий є диявол і сатана, і зв’язав його на тисячу років» (Об’явл.20:2).

У чому ж тоді наша перемога? У тому, щоб довести: сатана більше не має влади над нами, не має доступу до нас, значить, не може ні за яких обставин взяти над нами гору. Сили нашої в Дусі Святому досить, аби відбити будь-яку атаку ворога.

Отож, щоб бути готовим вступити в боротьбу з лукавим, необхідно мати надійну духовну зброю захисного характеру: «Тому зодягніться у повну зброю Божу, щоб ви могли протистояти в день злий і, все подолавши, встояти» (Еф.6:13-15); зброю для наступу, тобто меч духовний Слова Божого (Еф.6:16). І треба мати достатньо сили Духа Святого, Який би навчив нас бездоганно володіти нашим озброєнням.

На цьому завершується оснащення віруючого для служіння в юнацькому віці. Далі будуть випробування, свого роду іспит, після успішної здачі якого, юнака буде допущено до виконання серйозних дорослих справ.

Такі ж випробування пройшов і наш Господь. «Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з Йордану і був поведений Духом у пустелю» (Лук.4:1-13 та ін.). Іспит було здано успішно й «Ісус повернувся в силі Духа в Галілею» (Лук.4:14).  Бачимо чітку різницю між силою Ісуса до пустелі і після виходу з неї. Після хрещення в Йордані Господь отримав силу, але то була, так би мовити, внутрішня сила, призначена для внутрішньої боротьби, для успішного відбиття атак ворога, а після тяжких випробувань і перемоги, Ісус отримав силу для праці у зовнішньому світі: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене звіщати Добру Новину убогим і послав Мене зціляти розбитих серцем проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння і відпустити пригноблених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лук.4:18,19). І він приступив до виконання головної Своєї місії на землі. 

Повчальний приклад з цього питання знаходимо в історії Ізраїля. Ось минуло два роки після виходу його з Єгипту. Знаменним є перебування його в Кадіс-Варні, але перед цим в Синайській пустелі Господь через Мойсея провів кардинальні реформи в народі.

1.Здійснено загальний перепис населення для визначення боєздатності і сформовано численне військо з особливим упорядкуванням і розташуванням;

2.Перебудовано сам табір, кожне коліно тепер мало своє точно визначене місце навколо Скинії, таким чином табір став богоцентричним;

3.Чітко визначено обов'язки керівного складу.

Провівши необхідну перебудову, Господь завершив, так би мовити, фізичне переформатування суспільства. У Кадес-Варні народ стояв уже на кордоні землі обітованої. На перший погляд Ізраїль був повністю готовий до вступу в Ханаан. Наміри Мойсея недвозначні: «Ми простуємо до того місця, про яке мовив Господь: «Я його дав вам» (Числ.10:29). Все було готово. Але належало пройти останнє випробування щойно створеної державної організації і віри народу. І ось повертаються перелякані розвідники, в таборі починається нездорове бродіння, люди ремствують, нарікають на лідерів, повстає Корей на чолі третини керівних осіб.  Випробування повністю провалилося, Бог повернув Ізраїля назад у пустелю.

Так само й у кожного християнина, котрий став на шлях до досконалості. Хто досяг юнацього віку, приймає Слово Боже глибоко в серце своє («…укладу закони Мої в серця їхні в їхніх думках напишу їх» (Євр.10:16), отримує силу Духа Святого й стає невразливим для розжарених стріл лукавого. Але далі обов’язково настане нелегке випробування, і в разі, якщо «юнак» його пройде успішно, він отримає помазання на працю та увійде у вік «батьків».

 

Батьки

 

«Я написав вам, батьки, бо ви пізнали Безначального». Говорячи про вік батьків, ап. Іоан дає нам лише одну ознаку: пізнали Безначального. Безначальний – то є Бог Отець. Як Його пізнати простому смертному? Завдання може здатися для нас надто важким, але це не так. Якось учні Христові, будучи людьми допитливими, звернулися до Вчителя: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить того нам!» Ісус відповів одному з них: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? …Вірте, Мені, що Я в Отці, а Отець в Мені» (Ін.14:8). Іншим разом Ісус каже прямо: «Я і Отец – одно» (Іоан.10:30).

В юдаїзмі розроблено досить серйозну теорію якщо не глибокого пізнання, то щонайбільшого зближення з Саваофом, але чіткого й відносно простого методу не знайдемо. Його дає Новий Завіт, а саме: Бога Отця ми можемо пізнати через пізнання Його Сина Ісуса Христа.

Свідченням того, що це можливо для будь-кого зі смертних, є діяльність ап. Павла. Ось що він пише в Посланні до коринтян: «Хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, ви не маєте багато батьків, бо я вас породив в Ісусі Христі благовістям» (1Кор.4:15). Батьки у Христі мають у повноті всі якості «юнаків» та на додаток ще здатність «народжувати». Як це може бути, Писання в деталях не розкриває нам, отож дозволимо собі висловити лише власне судження, що його читач може прийняти чи не прийняти, співставляючи із власним одкровенням.

Як євангеліст приводить людину до Христа? Він викладає грішному суть євангельського вчення. Ця інформація потрапляє в розум слухача, просіюється через його релігійні уявлення, і грішник робить висновок, приймати йому чи не приймати  запропоноване. Якщо він його приймає, то воно викликає в його душі певний емоційний відгук і бажання рухатися далі в обраному напрямку.

Вже в розумі людини блага звістка наштовхується на безліч перешкод. Нелегко пробитися їй через усталений життєвий досвід чоловіків та жінок, традиції народу, настанови батьків, уявлення людей про християнство й так далі, тож основна маса грішників не приймає запрошення прийти до церкви а, тим більше, покаятись. «Батько» ж, очевидно, діє на рівні духа. Своїм духом він якби запліднює дух слухача, і тому вже не потрібно довго зважувати слова євангеліста, людина приймає їх або не приймає, як кажуть, на підсвідомому рівні. У сприятливих випадках відбувається якби духовне зачаття. Відносним підтвердженням цьому можуть бути події, що передували народженню Ісуса Христа.

Звичайно, це лише вірогідна здогадка, зі значно більшою впевненістю можна сказати, що роль ап. Павла  далеко виходила за рамки проповідника чи наставника, як «батька», у стосунках з «дітьми» ним керувала всеохоплююча любов Божа, що спричинялося до великої поблажливості, терпіння, милосердя, жертовності, нехтування власним благом  заради блага тих, кого він «народив».

 

(Далі буде)

Категорія: Духовність | Додав: ostin (01.09.2018) | Автор: Віктор Котовський
Переглядів: 35 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[31.10.2018][Розмова]
В серці кожного українця має народитися воїн (105)
[21.10.2018][Святе Письмо]
Часу уже не буде (29)
[01.09.2018][Духовність]
Юнаки. Ви перемогли лукавого (34)
[25.08.2018][Святе Письмо]
На краю півночі (53)
[21.07.2018][Духовність]
Забобони в нашій вірі (89)
[28.06.2018][Святе Письмо]
Духовна аптечка на всі випадки життя (106)
[27.06.2018][Суспільство]
Як народилася ґендерна ідеологія? (92)
[26.06.2018][Духовність]
БУТИ ДОСКОНАЛИМ (продовження) (129)
[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (132)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (148)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (128)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (218)