Головна » Статті » Духовність

ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ

3-1 ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ  ДОСКОНАЛИМ

 

Частина перша. Як Отець Небесний

 

Розділ 2. Духовний вік християнина

Юнаки (продовження) ПОЧАТОК

 Нагадаємо, чим позначається юнацький вік: «Я написав вам, юнаки, бо ви сильні, і Слово Боже  перебуває у вас, і ви перемогли лукавого (1Ін.2:12­-14). Юність то є такий відтинок нашого життя, після завершення якого ми переходимо у зрілість. Юнак – це вже молодий мужчина, він повністю готовий до того, щоб стати продовжувачем роду, взяти на себе батьківські обов'язки. Ап. Іоан називає найважливіші якості характеру віруючого, що дозволяють йому підійти до порогу духовної зрілості. 1.Сила. 2. Перебування у віруючому Слова Божого. 3. Перемога над лукавим. У зв'язку з цим досить важливим є питання про положення Духа Святого по відношенню до людини.

 

Дух Святий і людина

 

Святе Письмо говорить нам про три положення Духа Святого щодо людини. Дух Святий може бути «З» людиною, Він може бути «В» людині і Він може бути «НА» людині.

Перед розп'яттям Ісус сказав Своїм учням: «І Я вблагаю Отця, і Він дасть вам іншого Утішителя, щоб перебував з вами повік, Духа істини... Якого світ не може прийняти… а ви ж знаєте Його, бо Він перебуває з вами, і буде у вас» (Ін.14:16,17). Бачимо, що протягом усього учнівства цих людей Дух Святий перебував «з ними». Коли ж збулося пророцтво Господа про те, що Дух буде «в них»? Після Його воскресіння. «Він дунув і каже їм: «Прийміть Духа Святого» (Іоан.20:22). Очевидно, що досі вони Його в собі ще не мали, а отримали лише тепер.  Відтоді Дух Святий став перебувати вже в них.

Незабаром після цього було таке розпорядження учням від Господа: «Не відлучайтеся з Єрусалиму, а чекайте  обітниці Отця... Бо Іоан хрестив водою, а ви через декілька днів будете охрещені Духом Святим»... І ви «приймете силу, як Дух Святий злине на вас»… (Дії.1:4,8).  Ісус тут каже: «на вас». У день П'ятидесятниці саме так і сталося: «І з'явилися їм розділені язики і, наче вогненні, і осіли по одному на кожному з них. Усі ж вони сповнились Духом Святим…» (Дії.2:3,4). Як бачимо, Дух зійшов «на них», як і передбачав Ісус.

Гадаю, тепер варто нам повернутися до того часу, коли Господь вперше послав Своїх учнів на проповідь Царства Небесного. Як ми вже знаємо, Духа Святого не була тоді ні на них, ні в них. Отже Він був з ними (Ін.14:17). Таким чином, нам нічого не лишається, як зробити наступний висновок: на початку служіння учнів зцілення та вигнання бісів здійснювалося Духом Святим, Який перебував якби поблизу людей, поза межами їхніх тіл, так що учні у тих дивах безпосередньо брали не надто велику участь.

Навіщо ж Ісус посилав цих ще духовно слабеньких людей у досить небезпечні подорожі: «Ідіть! Ось Я посилаю вас як ягнят серед вовків» (Лук.10:3)? Немає сумніву, що  Він з перших кроків привчав майбутніх апостолів до серйозної практичної діяльності, застерігаючи від небезпечного накопичення великих теоретичних знать без їхнього використання у служінні.  Вже перші євангелізаційні подорожі стали для учнів яскравим віддзеркаленням їхньої майбутньої діяльності у світі з  усіма його численними небезпеками й труднощами і, звичайно ж, із надійним захистом завжди присутнього поряд Духа Святого.  

 

Битва в пустелі

 

Коли отримав силу Сам Ісус? Водне хрещення Він прийняв у Йордані. Тут же Його було охрещено Духом Святим, Який зійшов на Нього у вигляді голуба (Мт.3:16). Надзвичайно важливим для духовного зростання стало Його перебування в пустелі. Досить упевнено можна сказати, що саме тут великим іспитом завершився Його  духовний юнацький вік. Дійсно, давайте прикладемо до подій у пустелі мірку, що пропонує  нам ап. Іоан.

 

 Внутрішня сила. Хто практикував повний піст, той добре знає, як важко більшості з ас хоча б на декілька днів відмовитися від їжі. Ісусові ж ніхто не створював готельних умов у пустелі серед голого каміння, не забезпечував охороною. Певно це не була зимова пора, а якщо літня, то влітку  вдень спека в тих краях і нині буває нерідко просто нестерпна. Де він спав? Як захищався від навколишньої живності? Пустеля в тих місцях не є абсолютно мертва, там повно різної дичини, – хижих звірів, отруйних гадюк та комах, що голодні постійно нишпорять у пошуках хоч якої-небудь поживи. В цих жахливих умовах, у цій боротьбі отримана Ним при хрещенні Духом Святим внутрішня сила міцніла, зростала й досягла своєї належної величини для того, аби рухатися далі.

 

На скрижалях серця. Ап. Павло пише до коринтян: «Ви показуєте собою, що ви є лист Христів… написаний не чорнилом, а Духом Бога живого, не на скрижалях камінних, а на  тілесних скрижалях серця» (2Кор.3:3). Певний час утримуючи себе у рамках заповідей, віруючі з часом досягають такого стану, що життя по заповідях стає для них цілком природним, їх, цих заповідей, вони вже просто не помічають. «На таких немає Закону» (Гал.5:23). З цим завданням Ісус також справився блискуче. Відповідаючи на підступні пропозиції сатани, Він не вжив жодного слова, що не було б узято з Письма: написано, написано, написано. Лише коли вичерпався час, відведений Йому Отцем на випробування, Він відігнав нечистого: «Геть від Мене, сатано!» (Мт.4:10)

 

Перемога над дияволом. Завдання остаточно покінчити з лукавим не входить в обов’язок людини. Тоді де наше поле битви, й де очікує на нас перемога? В собі. Отже, наше завдання: зробити нашу внутрішню духовну фортецю неприступною для нечистого, навчитися відбивати всі його атаки. Як дізнатися, наскільки ми сильні, як глибоко увійшло Слово Боже у наше єство? Є лише один спосіб відповісти на це запитання: піти в «пустелю», інакше кажучи, прийняти необхідні випробування і вступити у боротьбу з ворогом душ людських. Як це зробив Ісус.

Перебуваючи в пустелі, Господь  показав нам неперевершений приклад володіння духовною зброєю. Він гідно й спокійно став проти каверз лукавого, і той змушений був відступити. А Господь рушив далі. Про подолання Ним наступної дуже значущої висоти сповіщає нам єв. Лука (4:14): «А Ісус повернувся в силі Духа в Галілею»

Сам Спаситель під час Своєї першої проповіді у синагозі пояснює, у яких стосунках з Духом Святим Він тепер перебуває: «Дух Господній на Мені» (Лук.4:18).

Таким чином, Господь для прикладу нам («…аби виконати всю правду». (Мт.3:15) пройшов усі стадії отримання Духа Святого і, зрештою, прийняв потужні дари. Лише після цього розпочалося Його тріумфальне служіння на землі.

 

День п'ятидесятниці

 

І ось здійснилося. «І несподівано зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і наповнив весь дім, де вони знаходилися. І з'явилися їм розділені язики, наче вогненні, і осіли по одному на кожному з них. Всі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами» (Дії.2:2-4). Як бачимо, в день П’ятидесятниці одночасно сталися чотири надзвичайно важливі події: 1.Дух Святий зійшов на учнів; 2. Відбулося хрещення Духом Святим; 3.Учні прийняли силу; 4. Присутні на святі отримали дар говоріння іншими мовами.

Всі ці надзвичайно важливі явища присутні і в нашому християнському житті, хоча кожне з них інколи може проявляти себе й окремо, незалежно від інших.  Наприклад, переважна більшість християн віри євангельської хрещена Духом Святим, але тих, хто отримує силу здатну зцювати хворих, виганяти демонів тощо, не так вже й багато серед них. 

Сходження  Духа на людину знаменує посвячення віруючого на певну діяльність, що й забезпечується необхідною силою. Прообразом цих явищ є помазання старозавітних царів та пророків. Вагоме підтвердження знаходимо і в діяльності нашого Господа. Починаючи Своє служіння у світі, Ісус відразу ж відкриває сенс Своєї місії: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене звіщати  Добру Новину убогим і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння і відпустити пригноблених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лук.4:18).

 

Після П’ятидесятниці в житті учнів відбуваються величезні зміни. Апостоли піддаються серйозним випробуванням. Зробивши перше чудо (Дії.3:3), Петро та Іоан опиняються у в'язниці. Особливо вражає поведінка Петра. Це вже не той боязкий молодик, який ховався за спинами людей, намагаючись не потрапити на очі сторожі, коли Вчителя вже арештували, це впевнений і сміливий воїн Ісуса Христа. Ні тіні будь-якого хитання або невпевненості немає в словах Петра, коли він постає перед старійшинами. Апостол не тільки не зрікається своєї причетності до християнського руху, до діяльності великого Вчителя, як це траплялося раніше, але впевнено, з великою силою кидає звинувачення в обличчя своїм гонителям (Дії.4:10-13).

Тепер апостолів ніщо не лякає. Сміливість їхня гідна захоплення. «Ми не можемо не говорити про те, що бачили і чули» (Дії.4:20). Ми не можемо! Це дуже важлива заява. Отримавши силу через помазання, вони беззастережно віддали своє життя Христу.  Шляху назад немає. Дух Святий повністю володіє ними. Починаючи здійснення своєї великої місії, вони кидають відкритий виклик владі. Це готовність учнів Христа беззастережно іти на смерть в ім’я Учителя. Зусилля влади зупинити євангельський рух терплять повний провал.

Після цих випробувань сила духа в апостолів значно зростає. Вони стають ще відважніші: «…говорили Слово Боже з сміливістю» (Дії.4:31). Набувають сили дари Духа. Дар уздоровлення у Петра стає настільки потужним, що люди зцілюються навіть від його тіні. «Руками ж апостолів творилося багато знамен і чудес у народі» (Дії.5:12).

 

Далі буде

Категорія: Духовність | Додав: ostin (25.05.2018) | Автор: Віктор КОТОВСЬКИЙ
Переглядів: 132 | Рейтинг: 4.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (34)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (47)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (51)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (131)
[24.05.2018][Суспільство]
Багатства можуть поневолити людину (52)
[24.05.2018][Роздуми]
Штучний інтелект: чому рішення потребують серця? (52)
[03.05.2018][Розвиток]
6 кроків, щоб підвищити самооцінку (58)
[02.05.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (115)
[01.05.2018][Суспільство]
Нова постхристиянська "релігія"? (69)
[21.04.2018][Родина]
Щасливий шлюб (128)
[20.04.2018][Суспільство]
Сучасний «знак часу» — деградація чоловічості (113)
[05.04.2018][Духовність]
ПРИЙДІТЬ, БЛАГОСЛОВЕННІ! (112)