ПОЧАТОК

БУДЬТЕ  ДОСКОНАЛІ

Частина перша. Як Отець Небесний

Розділ 2. Духовний вік християнина (продовження)

Юнаки

«Я написав вам, юнаки, бо ви сильні, і Слово Боже  перебуває у вас, і ви перемогли лукавого» (1Ін.2:14).  Юнацький вік це такий відрізок нашого життя, з якого ми переходимо в зрілість. Зрілий юнак – це вже молодий мужчина, він повністю готовий до того, щоб стати продовжувачем роду, взяти на себе батьківські обов'язки. Отже, досягнувши всіх якостей, які необхідні юнакам (все це стосується й жіночої статі), ми автоматично вступаємо у вік батьків.

Варто відзначити, що внутрішня перебудова не відбувається сама по собі, а вимагає великої праці над своєю внутрішньою людиною. Труд цей нелегкий ще й тому, що результати його не дуже наочні. Цей стан нагадує студентське навчання, коли праця здійснюється чимала, але практичних результатів до часу не видно, вони з'являться тільки тоді, коли студент отримає диплом і піде на виробництво. Важко буває місяць за місяцем молитися, перебуваючи в постах і не бачачи в суті своїй особливих духовних зрушень.

Які ж якості має придбати віруючий, щоб підійти до порогу духовної зрілості? Апостол Іоан називає їх три:

1.Сила.

2. Перебування в нас Слова Божого.

3. Перемога над лукавим.

1. Сила

Ми всі розуміємо: в наведеному вище місці Письма  йдеться не про фізичну силу або навіть потужність інтелекту, йдеться про силу духовну. Отже, чим є ця сила, як її отримати, скільки її потрібно, щоб відчути себе таким, що досяг юнацького віку? Спробуємо відповісти на ці запитання, вивчаючи діяльність Господа нашого Ісуса Христа і святих апостолів. Попереджаючи можливі заперечення щодо правомірності зіставлення Сина Божого і нас, слабких людей, хочу навести бодай одне місце Письма. «Бо ви на це і  покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його» (1Петр.2:21).

Отже, бачимо, що воля Божа полягає в тому, щоб кожен із нас, тут на землі, досяг духовної зрілості Ісуса Христа. Це істина, незважаючи на те, як би важко вона нами не сприймалася. Життя і діяльність Сина Божого не є для нас якимось недосяжним ідеалом, то є вагомий приклад для практичного наслідування кожним братом чи сестрою, котрі прагнуть до духовної досконалості.

Загальноприйнятим є твердження про те, що силу духа віруючий приймає під час хрещення Духом Святим. Дійсно, в Діяннях апостолів 1:8 читаємо: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…». Здавалося б, усе зрозуміло. Перше хрещення Духом Святим відбулося в день П'ятидесятниці. Але давайте повернемося до тих часів, коли Ісус ще ходив по цій землі, сповіщаючи про наближення Царства Небесного. Читаємо Луки 9:1. «Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу і владу над усіма демонами і зціляти від недугів».  Тут однозначно сказано про те, що учні Ісуса отримували силу від Господа задовго до хрещення Духом Святим.

Про що це свідчить? Бог і раніше  посилав на працю небагатьох обраних, даючи їм силу. Особливо яскраво це проявлялося в діяльності старозавітних пророків. Бог давав їм силу задовго до приходу Христа. В День П'ятидесятниці учнів було охрещено Духом Святим, і вони прийняли силу для майбутнього звершення великих діл у світі. Помимо цього, акт сходження Духа Святого на людей став знаменням, що сповістило людству про початок нової епохи на землі. Не випадково це сталося в той момент, коли в Єрусалимі зібралися посланці «зі всякого народу під небом», і кожен в той день почув цю новину оголошену рідною, зрозумілою говіркою (Дії.2:5).

Іноді доводиться чути, що Іоанн Хреститель був останнім старозавітним пророком. Це дійсно так, хоча апостоли до розп'яття Ісуса теж ішли шляхом старозавітних «прозорливців». Вони мало чим відрізнялися від «пророчих синів», яких мали при собі Ілля, Єлисей та інші. Апостолами ж вони стали, коли з початком нової епохи змінилися обов'язки Божих посланців. Основним завданням вибраних Божих стало тепер не викриття царів чи попередження про неминучу кару усього Ізраїлю в разі непослуху, а заклик до покаяння й поширення доброї звістки про Христа спочатку на землі обітованій, а потім і в цілому світі.

(Далі буде)