Ти регулярно сповідаєшся? А може, приходиш до конфесіоналу раз-два на рік із нагоди свят? Незалежно від того, до якої групи ти належиш, спробуй трошки інакше подумати про цьогорічну сповідь перед Великоднем.

Умови Таїнства Примирення завжди однакові: без різниці, чи сповідь відбувається перед святами, чи посеред якогось літургійного періоду, чи через п’ять років після останньої… Хоча до великодньої сповіді можна підійти по-новому. Ми ж бо здатні приготуватися до найбільшого святкування в році — до Воскресіння Христа!

Хоч би наші гріхи були як пурпур, — стануть білі, як сніг. Зважся, зроби перший крок, і за мить опинишся в обіймах люблячого Отця.

Почни СЬОГОДНІ

Здається, ще так багато часу. Все ще ближче до Попільної Середи, ніж до Великого Тридення. Ось тільки… що з того? Чим раніше почнеш думати про великодню сповідь, тим краще. Залишати її на останній момент — це наганяти собі стрес, стоячи у «святковій» черзі до сповідальниці, та й сповідникові теж, бо матиме замало часу для тебе особисто. Розрішення вочевидь дійсне незалежно від самопочуття священика; але хіба ж не можна пережити цей момент спокійніше? Не озираючись на знервовану чергу за плечима, не переймаючись змученістю сповідника, зосередившись насамперед на наверненні до Господа та на досвіді любові, отриманої від Нього.

Може, добре приготування і пережиття цієї конкретної сповіді — не така вже й погана ідея для великопісної постанови?

Знайди сповідника

Сповідь — це операція на відкритому серці. Визнання провин — завжди важке і повне сорому діло, а якщо ти ще й несміливий, маєш величезне відчуття провини, живеш у постійному самозвинуваченні, сумління тебе догризає?… Зустріч, яка по суті є найбільшим святкуванням милосердя Татуся, починає лякати. А може, тебе мучать сумніви стосовно якогось гріха? Маєш більш ускладнену життєву ситуацію і знаєш, що потребуєш більше ніж кількох хвилин? Або ж не сповідався вже давно?..

Ліками від цього є добрий сповідник. Всупереч поширеній думці, знайти його неважко. Піди на іншу Месу, ніж звик, послухай різних священиків, а якщо помітиш, що чиєсь слово тебе зачіпляє і чутливість цього священика тобі відповідає — просто порозмовляй із ним пізніше та попроси про сповідь.

Попитай своїх друзів. Може, вони знають когось, кого могли б тобі порадити. Не дозволь, аби страх перед раною або тиск нетерплячої черги заступили тобі те, що тут найважливіше. Поборися за сповідь… і пам’ятай про молитву за сповідника!

Терпеливо обстежуй своє сумління

Молися до Святого Духа про світло і щодня оглядай свій день, коли він добігає кінця. Будь щирий щодо себе, але не безжальний. Пробуй дивитися так, як дивиться сам Бог — той, хто любить, прощає і піклується. Читай притчі про марнотратного сина та милосердного батька (Лк 15, 11‑32), про доброго самарянина (Лк 10, 25‑37), або історію жінки, упійманої на перелюбі, яку до Ісуса привели фарисеї (Йн 8, 1‑11). Спробуй уявити себе одним із героїв цих історій.

Хороша ідея — провадити нотатки протягом дня. Записувати в коротких пунктах, за що ти вдячний і що було твоєю слабкістю. Це займатиме хвилинку, а за тиждень таких нотаток матимеш чіткий образ того, над чим варто попрацювати, а також — що, може, важливіше, — за що подякувати. Візьми участь у великопісних реколекціях. Три-чотири дні більшої зосередженості на молитві можуть принести плід точнішого визначення своїх гріхів та більшого прагнення навернутися. Також не лінуйся сягнути по книжки, які допомагають в іспиті сумління. То не обов’язково мають бути списки запитань із молитовника — можна знайти чимало цікавих, глибоких і добре написаних книжок.