Дорогі у Христі!

У ці нелегкі дні наша країна перебуває в небувалій небезпеці. Війна, яку ми досвідчуємо – злочин проти життя, бо приносить із собою страждання і смерть, горе та несправедливість.
 
Україна, втомлена випробуваннями останнього року, залишається нескореною у своїй вірі та завзятому прагненні волі.

На наших очах народжується нова Держава, нове покоління Героїв, яке ладне пожертвувати власним життям, забути про комфорт та спокій і першим відгукнутися на крик своєї землі про допомогу.

Ніхто з нас не був готовим до війни. Жодна мати не могла подумати, що невдовзі їй доведеться просити в Господа для свого сина ласку щасливо повернутися додому із зони АТО, а її молитва стане йому духовною бронею.

Сьогодні наші захисники стали синами не лише своїх рідних батьків, а й усіх матерів і батьків країни, усіх її громадян, кожен з яких зі сльозами на очах щиро переймається їх долею та з надією чекає на повернення.

Усі ми пишаємося цими героями, бо саме їхня сила духу, терпіння, відвага та мужність стали для багатьох українців прикладом того, як треба любити свою державу.

Найперше наголошуємо на потребі подолання страху людського і осягнення страху Божого. Пророк Ісая свідчить: «Ось Бог – моє спасіння!  Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він – моє спасіння!» (Iс. 12, 2).

Водночас бажаємо наголосити на певній небезпеці: у вирі новин ми не маємо права буденно звикнути до нових вісток про смерть чи каліцтва наших військовослужбовців та добровольців – а війна забирає найкращих, не можемо охолонути у співчутті до страждань поранених, болю їх рідних, горя вдів і сиріт!

Про небезпеку такої втоми чи «засинання» застерігає святий Отець Церкви Григорій Богослов: «Щоб під час нашого сну ворог не посіяв поганого насіння».

Знову теж звертаємо особливу увагу на важку недугу, яка опанувала наше суспільство – від вищих посадових осіб до звичайних громадян та точить міць нашої держави. Цією хворобою є корупція. Одиноко можливим шляхом звільнення від неї є титанічна, жертвенна праця, яка часто не передбачає не лише гідної відплати, а й похвали чи подяки.

Відтак закликаємо продовжувати молитовне єднання, по можливості звершувати свої духовні подвиги із тілесними обмеженнями заради того, щоб мир запанував найперше у нашому серці, адже досягнення миру – це також боротьба за життя.

Закликаємо підтримувати одні одних, допомагати знаходити правду у власному серці, побачити в необхідності – єдність, у сумніві – свободу, в усьому – любов, бо Мир – це дар Божий. Мир є ділом справедливості й плодом любові.

Висловлюємо наше співчуття родичам і друзям невинно убієнних. Пам’ять про них житиме вічно в наступних поколіннях українців, що і є справжнім безсмертям, бо ж «ніхто неспроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів. 15, 13).

Віримо в те, що об’єднавши наші зусилля, подолаємо агресію й лють заради гідності та тих моральних цінностей, які є фундаментом нашого спільного непереможного майбутнього, збережемо даровану нам Богом Свободу й не допустимо розділення нашої Батьківщини.
 
Владика ІГОР Возьняк,
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Української Греко-Католицької Церкви
 
Владика ДИМИТРІЙ Рудюк,
Митрополит Львівський і Сокальський
Української Православної Церкви Київського Патріархату,
керуючий Львівсько-Сокальською єпархією УПЦ КП
 
Владика МАКАРІЙ Малетич,
Митрополит Львівський
Української Автокефальної Православної Церкви,
керуючий Львівською, Рівненсько-Волинською
і Таврійською єпархіями УАПЦ
 
Владика МЕЧИСЛАВ Мокшицький,
Архиєпископ-Митрополит Львівський
Римсько-Католицької Церкви,
голова Конференції католицького єпископату України латинського обряду
 
Владика ФІЛАРЕТ Кучеров,
Єпископ Львівський і Галицький
Української Православної Церкви,
керуючий Львівською єпархією УПЦ