Життя – це завдання. Від того, як його виконаєш, залежить, чи будеш щасливим, чи, можливо, зазнаєш у житті поразки. День, який щойно починається, ти отримав у подарунок. Він є для тебе доброю нагодою. Як його використаєш?

Можеш змарнувати, безконечно відвідуючи різні місця, тиняючись вулицями, телефонуючи до друзів, витрачаючи час на читання й слухання всякого непотребу або невпинно теревенячи. Можеш також поринути в сон – надмірно довгий і цілком безплідний. Водночас цей день може стати основою твого майбутнього. Усе погане, що ти вчинив у минулому, сьогодні можеш виправити. Нині можеш написати листа тому, хто вже так довго чекає на нього. Сьогодні можеш почати вивчати мову, яку давно хотів би знати. Нині можеш відвідати хворого, в’язня, вигнанця. Сьогодні можеш прочитати книжку або інший добрий текст і збагатити власне серце. Нині можеш почати молитися – відважно, рішуче, невтомно. Сьогодні можеш завершити розпочату колись давно роботу, до якої все руки не доходили. Нині можеш зателефонувати до приятеля й відновити з ним дружні стосунки. Сьогодні можеш прокинутися з летаргійного сну, вирватися з лабетів омертвіння й млявости й почати нове життя. Нині можеш приступити до сповіді й позбутися тягаря докорів сумління. Сьогодні можеш узятися за навчання, щоб урешті таки скласти іспит. Нині можеш почати працювати над собою, щоб твій подружній партнер, діти, колеги на роботі більше не викликали в тебе роздратування. Сьогодні можеш від чогось відмовитися, попостити, щось пожертвувати, подарувати комусь. Отож, нині можеш збагатити свій день. Невже проґавиш ще одну нагоду й залишиш позаду ще один порожній день, який обтяжуватиме й нервуватиме тебе доти, доки не почнеш занепадати духом, опускатися? Перед тобою, отже, життя або смерть. Вибір мусиш зробити сам!

На Землю приходиш лише раз. І сьогоднішній день буде тільки раз. Він більше ніколи не повернеться. Те, що одного разу не було зроблено, ніколи вже не можна буде здійснити.

А те, що ти сьогодні вчинив, ніколи вже не зможе стати нездійсненним. З того, що зробиш нині, користатимеш у вічності.

Усього того, від чого сьогодні відмовляєшся, ніколи більше не надолужиш. Час, отже, несе нам нашу долю. Час – це дар, у якому ми зростаємо або занепадаємо.

Стародавні римляни казали: Nulla dies sine linea – Жодного дня без рядка.

Життя – це боротьба, твердить Святе Письмо. Щодня треба підніматися й знову нести свій хрест, каже Ісус. Щоб могти бути Його учнем.

Світ, у якому живемо, протистоїть нам. Він хоче зупинити тебе, щоб ти не простував назустріч життю. Усе навколо перешкоджає тобі вчинити щось добре, зробити новий крок, наповнити свій час чимось змістовним. Мусиш боротися, опиратися, зрікатися.

Почни відразу. Спочатку помолися до Бога, щоб дав тобі силу не змарнувати сьогоднішнього дня, а наповнити його корисними справами. Увечері почуватимешся щасливим, бо матимеш за плечима змістовний день, який завжди буде тобі опорою.

За книгою Іванчіч Томіслав – Відвага бути недосконалим