П’ятдесятого дня після свого воскресіння Господь Ісус зіслав Святого Духа на Марію і Апостолів, які перебували на молитві у Горниці (Вечірнику). Так сповнилася обітниця Христа: «Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за Мене» (Йн 15,26). У день П’ятидесятниці Церква, оживлена Святим Духом, розпочала проповідування Доброї Новини про спасіння для всіх народів.

Зіслання Святого Духа – одне з найважливіших християнських свят в усьому літургійному році. Воно остаточно сповняє діло Воскреслого Спасителя, який не тільки заснував Церкву, а й довірив її опіці Святого Духа. Після рішення ельвірського синоду (306 р.), коли у Церкві було запроваджене окреме свято на честь Святого Духа, відзначення тривали не два дні, як зараз, а цілих сім. Синод у Сансі (1140 р.) дав нам глибоке визначення: «Святий Дух є душею світу».

У юдейській традиції відповідником Зелених Свят було свято Шавуот (Хаг Матан Тора – день дарування Тори). Крім того, що цей день означав собою початок збору пшениці, він також відповідає старозавітному рахунку: на 50-й день Вибраний народ наблизився до гори Синай, де Мойсей отримав заповіді. Цей рубіжний день для виходу з єгипетської неволі, пов’язаний із природним ритмом сільського господарства, став важливою віхою в Ізраїлі. Це не тільки приношення хлібів. Дарування заповідей, створення Тори означало договір Ізраїля з Богом – бути для Нього «царством священиків і святим народом». Вочевидь Новий Ізраїль, яким є Церква Христова, всі охрещені, має участь у царській, священицькій та пророчій місії Христа на підставі зісланого нам Духа.

Відзначаючи це свято, яке ще називають днем народження Церкви, варто не тільки дякувати Богові за Його Духа, яким він провадить Церкву і повчає кожного віруючого, а й пригадати нашу християнську гідність «царства священиків».

Після Вознесіння Ісуса апостоли перебували в Єрусалимі, у Вечірнику, очікуючи «обітниці Отця». Тому в Католицькій Церкві прийнявся звичай новенни – дев’ятиденної молитви в очікуванні на свято Зіслання Святого Духа.

Це свято є виразно євангелізаційним, бо ж апостоли, які вийшли (разом із самим Христом-людиною) з юдейської традиції, отримали у Святому Духові дар промовляння до людей різних мов. А потім (пор. Діян 10, 44-46) той самий Святий Дух зійшов на язичників під час проповіді Петра. Сам Святий Дух від початків Церкви свідчить, що Спасіння має бути проповідуване всім, що воно не «застережене», як авторське право чи приватний патент, для окремої групи осіб, і що Церква є Вселенською насамперед у проповідуванні Слова Божого «до краю землі».

У східній традиції день Зіслання Святого Духа відзначається як свято Пресвятої Трійці. Римо-Католицька Церква виділяє окреме святкування на честь Третьої Особи Трійці – найбільш таємничої і мало знаної, даючи своїм вірним нагоду більше замислитися про Духа, Його присутність, роль і значення в житті кожного християнина і всієї Церкви.