Головна » Статті » Духовність

У Церкві немає бездарних людей! У кожного свій дар!

Кожну Свою дитину Бог наділяє особливим даром. Наше ж завдання – усвідомити, що саме ми отримали від Господа і як маємо це реалізувати.

Розповідаючи притчу про лінивого і вірних рабів, Христос наштовхує слухачів на думку, що колись, подібно до господаря, прийде і Син Людський (див. Мт. 25:26-30). Повернувшись, Він вчинить зі Своїми слугами відповідно до того, як вони використали дари і талани, якими Він їх наділив. Згідно зі Своїм баченням, комусь Бог дав десять талантів, комусь п’ять, а комусь два. Це Його право! Однак, зауважте, Він дав таланти всім без винятку.

Багато християн, напевно, хотіло б, аби згадана притча мала інший кінець: щоб господар подякував лінивому рабові за ретельне зберігання таланту аж до його приходу. А як інакше? Адже раб не втратив того, що отримав! Та кінець цієї історії свідчить про притягнення до відповідальності раба за його бездіяльність.

 

Лінь породжує багато гріхів

Будь-яка лінь – це передусім духовне ураження, захворювання душі, яке породжує багато гріхів. Наприклад, лінива людина має спокусу красти, тому вдається до цього. Багато людей крадуть не тому, що вони заповзятливі, а тому, що ліниві. Також ліниві люди заздрісні. Бачачи те, чого досягли інші, вони не можуть спокійно жити.

Коли Бог дає дари і таланти, Він дивиться на нашу працелюбність. Чому лінивому рабові Він дав лише один талант? Напевно, цей раб чимось вирізнявся. І, мабуть, не позитивними якостями.

У притчі розповідається, що господар віддав талант лінивого раба тому, хто мав десять. Чи  справедливо це? Хтось скаже: «Це не по-комуністичному! Треба розділити на всіх порівно». Але за Божим принципом лінивий втрачає і те, що має, а його дар набуває той, хто завдяки кропіткій та наполегливій праці має значно більше.

Лінь, безумовно, породжує обман. Людина хитрує, лукавить, шукає коротких шляхів прибутку та успіху, причому неодмінно вдається до обману.

Пам’ятаймо, що одна лінь у одному серці приносить прокляття для багатьох. Унаслідок людині складно досягти чогось суттєвого, адже внутрішнє розтління настільки її поїдає, що поволі і непомітно руйнується її особистість, нікчемніє характер, втрачається непорушність цінностей. Дуже швидко лінива людина стає байдужою, безхребетною, недисциплінованою, безпринципною, брехливою, завжди незадоволеною. Все це завдає шкоди не лише самому лінюху, а й його сім᾽ї, друзям, церкві. Такі люди працюють на роботі, навчаються, намагаються виконувати роботу у церкві. Як правило, це завжди приносить певні особистісні конфлікти та непорозуміння.

У ХХІ столітті у будинках українців поселилося дуже багато «рабів». Серед них – кухонний комбайн, посудомийна машина, мікрохвильова піч, пральна машина тощо. У давнину більшість роботи, яку зараз виконує побутова техніка, виконували раби. Сьогодні ж ми «обжилися» новинками технічного прогресу, бо це не лише приносить зручність і комфорт, а й суттєву економію часу. Але чи використали ми заощаджений час на те, щоб розвиватися? Як результат, якими ми стали: сильнішими чи слабшими?

Чим ми займаємося тоді, коли домашні помічники працюють? Деградуємо! Куди дівається час, який ми заощадили на цивілізації? Кажуть, що сучасне покоління більше проїдає, ніж заробляє… У світ приходять кризи, руйнуються цивілізації. Чи не через тотальну лінь, до якої і спонукають нас більшість технічних ноу-хау сучасності?

Сьогодні західна цивілізація живе не за достатком, а в кредит. На перший погляд, це начебто нормально для сучасності, однак в цій системі криється велика небезпека. «Життя в кредит» – ознака невміння мудро розпоряджатися своїм життям.

Соціологи, досліджуючи історію будь-якої цивілізації, тенденції її розвитку, віднайшли один принцип: перше покоління завжди завойовує, друге – утверджує і розвиває, третє – проїдає надбання батьків і дідів, а четверте – руйнує.

 

Лінь приходить непомітно і вражає людину нерозсудливістю

Лінь не заходить через двері – вона неочікувано і непомітно протискається крізь щілини, тому ми цього не помічаємо. Коли ж вражає лінь, загальний рівень потенціалу людини знижується, незважаючи на високий технорозвиток.

Уся природа волає про те, що треба працювати: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її і помудрій…» (Пр. 6:6). Іди на пасіку, подивися на бджіл – і помудрій. Бог вчить нас життєвої мудрості через маленьких комах.

 

Лінь розвиває байдужість і веде до зубожіння

Християнин ніколи не матиме благословення, якщо працюватиме недбало і абияк. Мова йде не лише про фізичну працю, а й про інші сфери нашого життя – інтелектуальну, емоційну, духовну тощо. Пам’ятаймо, успіх у житті супроводжує старанних. «Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує» (Пр. 19:15). Часто лінь спочатку замасковується під дрімоту, розкачування протягом п᾽яти хвилин, години, а там, дивись, – і півдня минуло.

Ліниві люди, як правило, неорганізовані і безгосподарні: «Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований… І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я науку собі: Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!» (Пр. 24:30-34). Перенесіть це у духовну площину: яким є наш виноградник, як обробляється наш сад, що має давати добрі плоди? Чи докладаємо ми зусиль для цього?

 

Лінь доводить до страждання і духовної деградації

Ледачі люди, як правило, зазіхають на недосяжне, вони вибудовують неабиякі бажання, від яких самі ж і страждають. Такі люди розважають: «Що б я купив, якби мав один мільйон? А який би придбав автомобіль чи побудував дім?» І поки ледар мріє, у байдикуванні минають тижні і місяці. «Пожадання лінивого вб’є його, бо руки його відмовляються робити» (Пр. 21:25).

Лотереї, ігрові автомати – кращий спосіб здійснення мрій лінивого і водночас найвинахідливіший обман для нього. Ми й не здогадуємося, яких статків набувають підприємливі люди на таких мрійниках. Лінь доводить до глибокого убозтва тіла і духу: «Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах» (Екл. 10:18).

Лінивий неправильно організовує свій час, тому нічого не встигає. Є люди, які завжди кажуть, що в них немає часу, але вони виснажені від марного ловлення вітру. Вони постійно кудись поспішають, але в результаті нічого не отримують. Поміркуйте, коли ви лягаєте спати і коли підводитеся з ліжка? Є речі, які є принциповими для людини, якщо вона хоче бути мобілізованою.  

 

Лінивий руйнує стосунки з ближніми

Лінива людина завдає проблем там, де вона є. Вона не просто пасивна, а проблемна. З лінивим ділові люди ніколи не хочуть мати справу«Як оцет зубам і дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає…» (Пр. 10:26). Як ми реагуємо, коли дим заходить в очі, – заплющуємо очі і тікаємо геть. Таке ставлення і до лінивого у тих, хто з ними стикався.

Лінь доводить людину до хитрощів і неправди. «Лінивий мудріший в очах своїх за сімох, що відповідають розумно» (Пр. 26:16). Це наче підсвідома мудрість: «Мудрий вгору не піде, мудрий гору обійде». Натомість же ледачі люди часто лінь сприймають як мудрість, яка закликає: «Мінімум зусиль – максимум результату».

«Дорога лінивого – то тернина, а путь щирих – дорога гладка» (Пр. 15:19). З лінивим незручно жити, бо він намагається жити за рахунок інших. Вони рахують чужі прибутки і вважають, що їх використовують: «І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє…» (Мт. 25:26-28). Ліниві втратять те, що мають, – старанні ж отримають більше: «Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має» (Мт. 25:28). Та головне, що лінь – це гріх, за який потрібно відповідати перед Богом.

 

Як подолати лінь?

Один із найкращих прикладів для нас – Ісус Христос. Він прожив недовге, але повноцінне і якісне життя. І навіть із тих небагатьох фрагментів, які ми бачимо в Новому Заповіті про те, як Христос жив і розвивався, видно, що Він не провадив пасивне життя, не сидів склавши руки, щоб дочекатися того часу, коли треба буде вийти на служіння. Він працював… Із малечку.

Отже, що потрібно робити, щоб подолати лінь. Пропоную до уваги кілька порад:

  1. Правильно розпоряджайтеся своїм часом. Уріжте час блукання інтернет-ресурсами (новинні стрічки, Facebook, ВКонтакті тощо) чи гри у комп’ютерні ігри. У вас гарантовано з’явиться час на служіння і читання Слова Божого.
  2. Намагайтеся робити все максимально старанно і якісно. «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Кол. 3:17). Навіть у соцмережах проводьте час із конкретним служінням, робіть усе в Ім’я Господа: принесіть комусь Боже послання, Його підбадьорення, настанову і благословення.
  3. Не намагайтеся вирішувати справи швидким «дешевим» методом – китайська методологія для життя християнина не підходить. Можливо, на початку все матиме блискучий і якісний вигляд, однак мине трохи часу і все розсиплеться.
  4. Діліться з іншими «плодом рук своїх». Для того щоб лінь стала нашим вчорашнім днем, допомагайте іншим із того, що маєте. «…Краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному» (Еф. 4:28). Живіть так, щоб у вас було чим благословити інших. Думайте: «Із того малого, мізерного, що я маю, із плоду моїх рук, яким мене благословив Бог я маю поділитися з нужденним». Не ображайте Бога, кажучи: «Коли матиму більше, тоді поділюся».
  5. Навчіться виконувати те, що часто не подобається робити. Це невід’ємна частина розвитку – духовного і фізичного. Підкоряйтеся праці. Будьте послідовними і постійними у своєму розвитку.
  6. Найважчу роботу робіть спочатку, а потім усе інше. Не тоді, коли буде час чи натхнення. Не посередині чи вкінці. Потім вас неодмінно відволічуть і ви зробите не ретельно, а як завжди. Якщо ви, не розпилюючись на дрібне, доведете до кінця найважливішу, найважчу частину роботи, то результат буде значно якіснішим, ніж зазвичай.

 «Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця. Щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю» (Євр. 6:11-12).



Джерело: http://www.baptyst.com/u-tserkvi-nemaye-bezdarnih-lyudey/
Категорія: Духовність | Додав: ostin (30.06.2017) | Автор: Валерій Антонюк, голова ВСЦ ЄХБ
Переглядів: 293 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[21.07.2018][Духовність]
Забобони в нашій вірі (68)
[28.06.2018][Святе Письмо]
Духовна аптечка на всі випадки життя (90)
[27.06.2018][Суспільство]
Як народилася ґендерна ідеологія? (78)
[26.06.2018][Духовність]
БУТИ ДОСКОНАЛИМ (продовження) (110)
[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (126)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (125)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (116)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (202)
[24.05.2018][Суспільство]
Багатства можуть поневолити людину (97)
[24.05.2018][Роздуми]
Штучний інтелект: чому рішення потребують серця? (104)
[03.05.2018][Розвиток]
6 кроків, щоб підвищити самооцінку (99)
[02.05.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (168)