«Отже, стараймося, брати, з усіх сил ніколи не вірити своїм підозрам. Ніщо так не перешкоджає людині турбуватися про свої гріхи, як це».

Прочитайте деякі мудрі поради святого Доротея з Гази.  

Святий Доротейз із Гази

У перші століття християнства монаше і пустельне життя мало сильний вплив на розвиток духовності. Сьогодні відзначається повернення до цих споконвічних джерел, в яких багато хто знаходить вказівки щодо прогресу в духовному житті. Святий Доротей із Гази, один із ченців того часу, говорив, що є три види брехні.

Він народився, ймовірно, 505 р. в Антіохії (Сирія) у заможній сім’ї. Попри здобуту освіту, вирішив присвятити своє життя Богу, приєднавшись до монастиря в Газі. Через 11 років отримав благословення створити власну спільноту. Помер, вірогідно, між 560 і 580 р. залишивши по собі численні листи і тексти, які розповідають не тільки про нього, а і вказують шлях, як бути кращою людиною, ближчою до Бога. В одному з них говориться, що людина може брехати трьома способами.  

Брехати думкою

Гадаю, кожен із нас хоча б раз мав ситуацію, коли, побачивши, як двоє людей, розмовляють, додумував собі, що вони говорять саме про нього. Ми створюємо цілі сценарії здогадів, часто налаштовуючи таким чином своє серце проти цих людей. Те ж саме відбувається, коли ми бачимо якусь людину вперше і відразу ж складаємо в думках цілий список підозр щодо того, хто це і який він.

Це, згідно зі св. Доротеєм, — брехня в думках, тобто підживлення підозри, з якої пізніше дуже легко народжується нав’язливість, підслуховування, лихослів’я, суперечки, осудження. «Стараймося, браття, з усіх сил ніколи не вірити своїм підозрам(…). Ніщо так не перешкоджає людині дбати про свої гріхи, ніщо так не вчить втручатися в не свої справи (…). Бо підозри погані і забирають у душі спокій. Ось у чому полягає брехня в думках».  

Брехати словом

Тут хіба не треба багато пояснювати. Брехня маленька і велика траплялася і трапляється всім. Так само, як кожен гріх народжується з чуттєвості, жадібності або марності, так і людина бреше, бо хоче уникнути приниження чи звинувачення, або щоби задовольнити свою пожадливість і прагнення користі.

Доротей зазначає, що дуже легко можна потрапити у спіраль брехні, яка робить так, що ми не тільки обманюємо тих, кого любимо, а й втрачаємо в очах людей будь-яку довіру, так що навіть коли говоримо правду, то ніхто в неї не хоче вірити.  

Брехати своїм життям

Нарешті, бреше своїм життям людина, яка надягає маски. Вона розгнуздана або розпусна, а вдає стриманість; хтива і жадібна до зиску, а постійно говорить про убогість, милосердя і благодійність; вона пихата й гордовита, а хвалить смиренність, аби приховати своє справжнє обличчя. Приховати не тільки від інших, а трапляється, що і від самої себе.

Це найгірший вид брехні. Бо хоча вищезгадані теж походять від злого, цей — точне наслідування злого духа у його починаннях. «Бо жодне зло, жодна єресь, навіть сам сатана не може обдурити людину інакше, ніж примусивши прикидатися доброчесною. Апостол каже, що диявол може виглядати, як ангел світла. Недарма його слуги вдають слуг справедливості».

Саме про цей вид лицемірства Христос казав книжникам і фарисеям: «Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри! Бо ви подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистості! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» (Мт 23, 27-28).

Рецепт Доротея від підозріливості — це добрі думки щодо ближнього. Він закликає взагалі уникати брехні, бо вона походить від злого духа і зв’язує нас із ним. Христос — це правда. Прагнути правди, навіть, якщо це боляче, — це шлях спасіння, бо наближає нас до Спасителя. Про це треба постійно молитися.