Нещодавно я прочитав розшифровку групового обговорення в Массачусетському технологічному інституті про можливості та загрози штучного інтелекту. У дискусії взяли участь релігійні лідери поряд з вченими та розробниками систем штучного інтелекту.

Головна тема обговорення полягала в тому, що якщо штучний інтелект (тобто роботи) виявиться сильнішим від людини, то роботи будуть загрожувати нашому існуванню і захоплять світ. Наскільки я знаю, Ілон Маск попередив нас про ШІ і побачив в ньому руйнівну загрозу.

Так чи інакше, ось мій погляд на це питання.

У своїх лекціях на тему прийняття рішень я говорю про те, що рішення необхідно приймати не тільки розумом, а й серцем. Серце теж розмірковує. У нього є свої власні бажання. Ми називаємо ці бажання інтуїцією або почуттям совісті, почуттям провини, почуттям надії і т.д. Беручи рішення, ці почуття не можна ігнорувати. Якщо це зробити, то ми не змиримося з рішенням, яке ми прийняли.

Важлива послідовність того, коли вирішує розум, а коли серце.

Я раджу наступне: коли ви повинні прийняти рішення, яке стосується змін і, отже, пов'язане з ризиком, почніть зі свого серця. Запитайте себе, що воно відчуває, щоб прийняти рішення, яке ви збираєтеся втілити в життя. Не думайте, просто відчуйте.

Ви дійсно збираєтеся це зробити?

Ви володієте рішучістю?

Що ви відчуваєте?

Що вам говорить ваша інтуїція? Чи має вона право втрутитися?

Якщо буде щось не так, залиште це. Продовжіть вивчати тему.

Якщо відповіді на питання будуть позитивними, залучіть розум: почніть холодне, неемоційне обговорення. Ретельно обміркуйте. Зберіть інформацію, зважте ризики і вигоди, і т.д.

Коли ви припините розумову роботу, дотримуючись належної обачності, повертайтеся до серця.

Запитайте себе: «Тепер, коли є вся інформація, що я відчуваю по відношенню до проекту? Виявлена ​​пильність посилила бажання прийняти рішення або віддалила мене від цього? ».

Для мене прийняття рішень, особливо прийняття рішень, які мають важливе значення - це переплетення послідовностей дискусій серця - розуму - серця.

Тепер повернемося до штучного інтелекту.

Я вважаю, що ШІ повністю представляє собою процес діяльності мозку. ШІ бере наші розумові процеси і систематизує їх в алгоритми і програми, щоб мислити оптимальним чином.

Причина, по якій ШІ одного разу може прийняти більш правильні рішення, ніж ті, які приймаємо ми, люди, полягає в тому, що ШІ може обробляти більше інформації і робити це швидше, ніж наш мозок. Він також буде вільний від людських упереджень, страхів і необгрунтованих надій. Таким чином, він буде давати більш об'єктивні, розумні відповіді на питання.

ШІ - ідеальна заміна для розуму. А як щодо серця?

Роботи не можуть мати серця. Я вважаю, що серце не можна запрограмувати. Воно не є тим, над чим можна застосувати алгоритм.

Серце говорить найкраще тоді, коли розум мовчить. Воно не запрограмоване. Його не можна запрограмувати. Воно не може бути запрограмовано.

Що впливає на те, як думає наше серце, незрозуміло. На це може впливати підсвідомість, на це може впливати система цінностей, яка є результатом нашого виховання, наш життєвий досвід, гуру, які зустрічалися на нашому шляху, прочитані книги, які вплинули на нашу душу ... Хто знає точно?

Роботи здатні обробляти інформацію, але хороший процес прийняття рішення не повинен здійснюватися тільки розумом. У цьому полягала проблема з нацистами та їм подібними. Серце також має брати участь.

Таким чином, так, ШІ може становити загрозу для людства, якщо ми дозволяємо йому діяти незалежно від людей. На мою думку, за кожним роботом повинна бути закріплена людина. Ця людина буде нести відповідальність за надання серця і розглядати рішення, які прийняв робот.

Рішення, які прийняті виключно розумом, без участі серця, є джерелом наших трагедій.

Наважуюся думати і ділитися думками,

Іцхак Калдерон Адізес