Свято Різдва Христового в Україні дуже добре відоме чи не всім – і малим дітям, і дорослим, віруючим, та й навіть невіруючим. Та, на жаль, багато хто недооцінює значення народження Христа. І мало хто задумується над тим, а що ж означає сама подія народження Ісуса Христа та Його роль як для всього людства, так і для кожної людини зокрема. І що було б, якби Христос не народився і не прийшов на землю?...

Прихід Христа засвідчив, що наш Бог є люблячим Богом. Бо лише велика Любов могла прийняти страждальне людське тіло і як Дитина народитись у вбогих умовах, лише з великої любові Господар міг стати слугою, жити серед нас, розділювати нашу радість та смуток і, насамкінець, без вини померти за нас на хресті. Цим Він показав свою справжню любов до людини і дружбу, наблизив нас до свого Отця і примирив нас із Ним. Крім того, Ісус подарував нам надію на вічне життя.

Без Христа залишився б Старий Завіт, за яким на добро відповідають добром, а на зло – злом, і такі приписи як “око за око” і “зуб за зуб” далі залишилися б у силі. А в язичницьких (зокрема, нехристиянізованих) суспільствах жорстокі й безглузді людські жертвоприношення, включно з приношенням у жертву дітей, могли б і далі бути звичним явищем. Натомість, Ісус приніс нам нове вчення і нову мораль: “Люби свого ближнього, як самого себе”. До того ж, Він закликав нас любити наших ворогів і благословляти тих, що нас проклинають. Хто іще дав таке глибоке вчення і застосував його на власному прикладі? Хто іще проголошував любов до ворогів? Причиною ж того, що це вчення не втілюється в життя, є ми самі, а не Христос чи християнство!

Якби Христос не прийшов, то не було б численних освітніх інституцій – від дитячого садка до таких знаменитих університетів як Нотр-Дам, Гарвард, Єльський та Падуанський університет, Києво-Могилянська академія, а також ми не знали б монастирів, що завжди були центрами освіти, писемності та благодійності й часто служили притулками для бездомних і потребуючих. Не було б надзвичайно плідної діяльності таких церковно-громадських діячів, як хрестителя Київської Русі Володимира Великого, київського митрополита Петра Могили, митрополита Андрея Шептицького, видатного єпископа-хірурга св. Луки Войно-Ясенецького та багатьох інших.

Не було б християнської публіцистики, літератури, християнської музики, мистецтва та архітектури. Багатьох композиторів історії музики, як наприклад Йоганна Себастіана Баха, також не було б. Не було б такої чудової різдвяної пісні (поряд з іншими), як “Свята ніч, тиха ніч”, що перекладена чи не на всі мови світу, або видатної “Аве Марія”, до якої багато композиторів написали музику. До того ж, ми не могли б милуватися вражаючою красою таких світових архітектурних шедеврів, як базиліка Святого Петра в Римі чи базиліка Святого Сімейства в Барселоні, кьольнський собор в Німеччині чи наші рідні київські собори – Софіївський та Михайлівський Золотоверхий.

Не було б численних міжнародних (зокрема таких, як Червоний Хрест, німецькі організації Карітас, Дияконія, Мальтійська служба) та українських благодійних організацій і товариств, як і приватних безкорисливих добродіїв. Без Христа не було б Франциска з Ассижу та Матері Терези з Калькутти…

Європа так само завдячує своє виникнення, згуртованість та свій розвиток християнству. А Христос – це Той, Хто може примирити і поєднати всіх людей. Це примирення і єднання сьогодні таке необхідне всім народам, зокрема нашому українському народові, та й окремим людям!

Від усього серця хочеться, щоб новонароджений Спаситель Ісус допоміг усім нам бути єдиними, поважати та любити одне одного. Лише тоді може панувати мир!

Христос Рождається! Славімо Його!