Цієї ночі засяяло «світло велике» (Іс 9,1); над усіма нами засяяло світло народження Ісуса. Наскільки ж істинними та актуальними є слова пророка Ісаї, які ми вислухали: «Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив» (9,2)! Наше серце вже було сповнене радістю очікування цієї миті; тепер же ці почуття помножуються та виливаються через край, бо обітниця сповнена, нарешті, вона здійснилася. Радість і відрада запевняють нас у тому, що послання, вміщене у таїнстві цієї ночі, справді походить від Бога. Немає місця для сумнівів, залишмо його скептикам, які звертаючись лише до розуму, ніколи не знаходять істини. Не залишилося місця для байдужості, яка панує в серцях тих, які нездатні любити, боячись щось втратити. Прогнаний будь-який смуток, тому що Дитя Ісус – це істинний Утішитель серця.

Сьогодні народився Божий Син: усе змінилося. Спаситель світу прийшов, аби причаститися нашій людській природі, ми вже більше не самотні й не покинуті. Пречиста Діва дарує нам Свого Сина, як початок нового життя. Істинне світло приходить, аби просвітити наше життя, часто замкнене в тіні гріха. Сьогодні ми наново відкриваємо те, ким ми є! Цієї ночі нам вказано шлях, яким слід пройти, аби досягти до мети. Відтепер повинен згаснути будь-який страх та боязнь, тому що світло показує нам шлях до Вифлеєму. Ми не можемо залишатися бездіяльними. Нам не дозволено залишатися непорушними. Ми повинні йти, щоб побачити нашого Спасителя, покладеного в яслах. Ось вона, причина радості й відради: це Дитя «народилося для нас», «дане нам», як звіщає пророк Ісая (пор. 9,5). Людові, що понад дві тисячі років проходить всіма дорогами світу, щоб вчинити кожну людину учасником цієї радості, довірено місію допомагати пізнавати «Князя миру», стаючи Його дієвим знаряддям між народами.

Отож, коли чуємо про народження Христа, залишаймося в мовчанці та дозвольмо, аби промовило це Дитя; закарбуймо у своєму серці Його слова, не відвертаючи погляду від Його обличчя. Якщо візьмемо Його у свої обійми й дозволимо Йому обійняти нас, Воно принесе нам такий мир серця, який не знатиме кінця. Це Дитя вчить нас, що насправді є суттєвим у нашому житті. Воно народжується в убогості світу, бо для Нього та Його родини не знайшлося місця в заїзді. Воно знаходить притулок та захист у стайні й покладене у яслах для тварин. Однак, з цього «нічого» виливається світло Божої слави. Починаючи звідси, для людей простого серця розпочинається шлях справжнього визволення та вічного відкуплення. З цієї Дитини, що носить у Своєму обличчі відбиток добра, милосердя й любові Бога Отця, випливає для всіх нас, Її учнів, обов’язок, як навчає апостол Павло, «зректися злодіянь» та багатств світу, щоб жити «у поміркованості, справедливості й побожності» (Тит 2,12).

У суспільстві, яке часто сп’яніле споживацтвом та приємностями, надміром та розкішшю, показовістю та нарцизизмом, Він призиває нас до поміркованої поведінки, тобто, простої, врівноваженої, прямолінійної, здатної збагнути суттєве та ним жити. У світі, який надто часто є суворим до грішника, але поблажливим до гріха, існує необхідність розвивати сильне почуття справедливості, щоби шукати й впроваджувати в життя Божу волю. Серед культури байдужості, яка нерідко перетворюється у безпощадність, наш стиль життя, натомість, повинен бути сповнений милістю, емпатією, співчуттям, милосердям, які слід кожного дня черпати з криниці молитви.

Нехай же наші очі, подібно до вифлеємських пастирів, також зуміють наповнитися здивуванням та подивом, споглядаючи в Дитяті Ісусі Божого Сина. Перед Ним нехай злине з наших сердець благання: «Господи, покажи нам Своє милосердя, даруй нам Твоє спасіння» (Пс 85,8).

Різдвяне послання Urbi et Orbi Папи Франциска (25 грудня 2015)

Браття і сестри, благодатного вам Різдва!
Христос народився для нас, ликуймо в день нашого спасіння!

Відчинімо наші серця, щоби прийняти благодать цього дня, яким є Він Сам: Ісус – це світлий «день», який зійшов над небокраєм людства. День милосердя, в якому Бог Отець об’явив людству Свою безмежну ніжність. День світла, який розсіває пітьму страху й тривоги. День миру, в якому стає можливим зустрітися, вести діалог і, насамперед, примиритися. День радості: «великої радості» для найменших та смиренних і для всього люду (пор. Лк 2,10).

В цей день з Діви Марії народився Ісус Спаситель. Вертеп показує нам «знак», даний нам Богом: «дитя, пелюшками повите і покладене у яслах» (Лк 2,12). Як вифлеємські пастухи, також і ми йдемо, щоби побачити цей знак, цю подію, яка щороку поновлюється у Церкві. Різдво – це подія, яка оновлюється у кожній родині, парафії та спільноті, яка приймає Божу любов, втілену в Ісусі Христі. Наслідуючи Марію, Церква показує всім Божий «знак»: Дитя, Яке Вона носила в лоні та привела на світ, але Яке є Сином Всевишнього, тому що «походить від Святого Духа» (Мт 1,20). Він єСпасителем, бо є Божим Агнцем, Який бере на Себе гріхи світу (пор. Ів 1,29). Разом з пастирями, припадімо навколішки перед Агнцем, поклонімося воплоченій Божій доброті, і дозвольмо на те, щоб сльози покаяння наповнили наші очі та обмили наші серця. Всі ми цього потребуємо!

Лише Він, лише Він може нас спасти. Лише Боже милосердя може звільнити людство від численних форм зла, іноді страхітливих, які в ньому породжує егоїзм. Божа благодать може навернути серця та відчинити шляхи виходу із по-людськи безвихідних ситуацій.

Там, де народжується Бог, там народжується надія: Він приносить надію. Де народжується Бог, там народжується мир. А де народжується мир, там вже немає місця для ненависті та війни. І, незважаючи на це, саме там, де прийшов на світ воплочений Божий Син, не припиняється напруження й насильство, а мир залишається даром, який постійно потрібно призивати й будувати. Нехай же ізраїльтяни й палестинці зуміють відновити безпосередній діалог і досягти порозуміння, яке дасть змогу двом народам співжити в гармонії, долаючи конфлікт, який протягом тривалого часу протиставляв їх один одному з важкими наслідками для всього регіону.

Просімо у Господа, щоб порозуміння, досягнене в лоні ООН, змогло якнайшвидше втишити гуркіт зброї у Сирії та виправити важке гуманітарне становище виснаженого населення. Однаково невідкладним є те, щоб таку саму підтримку знайшла угода щодо Лівії, аби були подолані важкі поділи та насильство, що терзають країну. Нехай увага всієї міжнародної спільноти буде однодушно звернена на те, щоб припинити жорстокості, які у згаданих країнах, а також в Іраку, Ємені та Субсахарській Африці досі спричиняють численні жертви, завдаючи великих страждань, не щадячи навіть історичної та культурної спадщини цілих народів. Моя думка лине також до тих, які постраждали від жорстоких терактів, зокрема, нещодавніх кровопролить, що трапилися у небі Єгипту, у Бейруті, Парижі, Бамако й Тунісі.

Нехай же Дитятко Ісус дарує сили й розраду нашим братам і сестрам, переслідуваним задля віри в багатьох частинах світу. Це наші сучасні мученики.

Просимо миру і згоди для дорогих народів Демократичної Республіки Конго, Бурунді та Південного Судану, аби за посередництвом діалогу зміцнювалося спільне заанґажування у будування громадянських суспільств, натхнених щирим духом примирення та взаємопорозуміння.

Нехай Різдво принесе мир також Україні, подасть полегшення тим, які страждають від наслідків конфлікту, та надихне готовність довести до сповнення підписані угоди, щоб відновити згоду в усій країні.

Нехай радість цього дня просвітить зусилля колумбійського народу, щоби він, натхнений надією, і надалі заанґажовано прямував до бажаного миру.

Там, де народжується Бог, родиться надія; а де народжується надія, там люди наново віднаходять свою гідність. Однак, також і сьогодні маси чоловіків та жінок позбавлені своєї людської гідності, і, подібно до Дитяти Ісуса, страждають від холоду, нужди та відкинення з боку людей. Нехай же сьогодні наша близькість досягне найнезахищеніших, насамперед, дітей-солдатів, жінок, що зазнають насильства, жертв торгівлі людьми та незаконного обігу наркотиків.

Нехай не забракне нашого утішення для тих, хто втікає від нужди та війни, надто часто мігруючи в нелюдяних умовах, нерідко ризикуючи життям. Нехай же будуть винагороджені щедрими благословеннями ті особи й держави, які великодушно трудяться над тим, щоби допомагати й приймати численних мігрантів та біженців, допомагаючи їм будувати гідне майбутнє для себе та своїх найдорожчих й інтегруватися в суспільства, які їх приймають.

Нехай же у цей святковий день Господь поверне надію тим, які не мають роботи, а таких є багато, і підтримає зусилля тих, на кому лежить громадська відповідальність в політичній та економічній сфері, щоб вони діяли для досягнення спільного добра та захисту гідності кожного людського життя.

Де народжується Бог, там розквітає милосердя. Воно є найціннішим даром, який нам дає Бог, особливо в цьому ювілейному році, в якому ми покликані відкривати ніжність, яку наш Небесний Отець живить щодо кожного з нас. Нехай особливо в’язням Господь дасть відчути Свою милосердну любов, яка заліковує рани та перемагає зло.

Таким чином, сьогодні всі разом ликуймо в день нашого спасіння. Споглядаймо на вертеп, зосередивши погляд на розпростертих Ісусових обіймах, які показують нам милосердні обійми Бога, прислухаючись до плачу Немовляти, Яке шепоче: «Задля братів моїх і друзів скажу я: “Мир нехай буде в тобі!”(Пс 121 [122], 8)».