Головна » Статті » Духовність

Про дію Святого Духа

Думаю, що благодать Духа Божого скоріше наповнить тих, що з усього серця подвизаються і з самого початку постановили собі вистояти й нізащо не поступитись місцем ворогові в жодній борні, аж поки не переможуть його. Втім, Дух Святий, покликавши їх, спочатку робить для них усе можливим, полегшуючи їм приступити до подвигу покаяння, а вже потім показує їм дороги їхні у повній правді. Помагаючи їм у всьому, Він викарбовує в них труди покаяння (тілесні й душевні), поки досконало не наверне їх до Бога Творця. Для того постійно заохочує їх трудити тіло своє й душу, щоби освятилися вони і стали гідними спадкоємства життя вічного: тіло утруднювати постійним постом, працею і частим нічним чуванням, а душу - духовними вправами і старанністю в усіх служіннях (послусі), що їх виконує тіло; кожне діло сповняти з ретельністю і страхом Божим, якщо бажаємо, щоби праця наша була плідною.

Прикликавши людину до подвигу покаяння, Дух Божий подає їй утіхи Свої і навчає не оглядатися назад, не чіплятися за речі світу цього. Для того відкриває очі душі та дає їй узріти красу чистоти, що здобувається трудами покаяння, розпалює у людині заохоту до досконалого очищення душі разом з тілом, щоб обидвоє стали одним у чистоті.
Мета навчального проводу Святого Духа в тому, щоб досконало очистити душу людини й повернути їй той первісний стан, у якому вона була перед падінням, знищивши в ній усе, що домішане заздрістю лукавого, аби не залишилось в ній нічого ворожого. Тоді тіло в усьому підкорятиметься велінням розуму, що буде обмежувати його в їжі, напоях, у сні та всілякому іншому діянні, постійно навчаючись у Святого Духа, за прикладом святого Апостола Павла: Умертвляю своє тіло і поневолюю (1 Кор. 9:27).

Якщо людина озброїться терпеливістю і неухильною вірністю заповідям Божим, то Дух Святий навчить її ум, як очистити душу і тіло від тілесних прагнень. Коли ж вона ослабне чуттям і дозволить собі недбальство щодо заповідей і повелінь Божих, то злі духи насядуть на усе тіло її та почнуть так занечищувати його усіляким тілесним пожаданням, що змучена душа не буде знати, куди подітися, не бачитиме в розпуці, звідки чекати помочі. І тільки після того, як вона, протверезівши, знову стане на шлях заповідей і, прийнявши їхнє ярмо, доручить себе Духові Божому, - знову наповниться рятівним настроєм. Тоді зрозуміє, що спокій і мир душевний повинна шукати вона лише в Бозі.

Якщо прагнемо досконалої чистоти, то труди покаяння повинні нести душа й тіло. Коли ум сподобиться такої благодати, щоби без самоспівчуття і потурання боротися з пристрастями, тоді йому знадобляться поради, вказівки і підтримка Духа, з поміччю яких він успішно відбиватиме всі нечисті прагнення, що походять з похітливости серця. Цей Дух, злучившись з умом (або духом людини), задля рішимости строго сповняти пізнані заповіді, спонукує його відганяти від душі тілесні пристрасті, а також її власні, що є в ній незалежно від тіла. Він навчає ум пильнувати все тіло - з голови до ніг; щоб очі дивилися з чистотою; щоби вуха не насолоджувались наклепами, пересудами і наругою; аби язик говорив тільки добре, зважено, без домішок щось нечистого і пристрасного; щоби руки підіймалися тільки в молитвах та служили ділам милосердя і щедро давали милостиню; щоб живіт помірно їв та пив (для підтримки тіла, не дозволяючи похотям та насолодам зваблювати себе понад міру); щоб ноги ходили згідно з волею Божою, прямуючи на службу в добрих справах. Тоді ціле тіло звикне до всілякого добра і, підкоряючись владі Духа Святого, зміниться так, що врешті набуде деяких властивостей духовного тіла, що їх має одержати у воскресінні праведних.

Пристрасті душі такі: гордість, ненависть, заздрість, гнів, смуток тощо. Коли душа цілковито віддає себе Богові, тоді всещедрий Господь посилає їй духа справжнього покаяння, очищує її від усіх пристрастей, навчає не піддаватися, а переборювати їх, дає силу перемагати ворогів, що й далі чинять перепони, намагаючись знову спокусити та привласнити її собі. Якщо душа непохитна в своєму наверненні й підкоренні Святому Духові, Який навчає її покаяння, то милосердний Творець змилується над нею заради трудів її, звершених у всяких невигодах і скруті: в довгих постах, частих чуваннях, у повчаннях у слові Божім, у безнастанній молитві, в зреченні від усіх світських утіх, у чисто-сердечному послусі всім, у покорі та вбогості духом. Якщо перебуде непохитною у всьому тому, то Всещедрий, глянувши на неї милостивим оком, вибавить її від усіх спокус і визволить Своєю милістю з рук ворогів.

З усіх сил молюся за вас Богові, аби запалив Він у ваших серцях вогонь, який Господь наш Ісус Христос прийшов кинути на землю (Лк. 12:49), щоб могли ви керувати почуттями своїми і відрізняти добро від зла.



Джерело: http://Святий Антоній Великий. Настанови про життя у Христі/Пер. з рос. Дам'яна Кічі. — Львів: Місіонер, 2006
Категорія: Духовність | Додав: ostin (30.01.2017) | Автор: Святий Антоній Великий
Переглядів: 569 | Рейтинг: 4.4/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[21.07.2018][Духовність]
Забобони в нашій вірі (15)
[28.06.2018][Святе Письмо]
Духовна аптечка на всі випадки життя (37)
[27.06.2018][Суспільство]
Як народилася ґендерна ідеологія? (33)
[26.06.2018][Духовність]
БУТИ ДОСКОНАЛИМ (продовження) (43)
[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (65)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (76)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (74)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (159)
[24.05.2018][Суспільство]
Багатства можуть поневолити людину (79)
[24.05.2018][Роздуми]
Штучний інтелект: чому рішення потребують серця? (65)
[03.05.2018][Розвиток]
6 кроків, щоб підвищити самооцінку (76)
[02.05.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (143)