Головна » Статті » Духовність

Природа прощення

1. Важливість прощення в нашому житті. 

Наслідування свого агресора є захисним механізмом, добре відомим у психології. Те саме стосується і цілих народів, які утискають інші народи так, як їх колись утискали. Я говорю не про свідому помсту, а про порухи, запхані в підсвідомість індивіда чи групи. І тому прощення полягає не тільки в тому, аби не мститися, а щоб дібратись до коренів агресивних тенденцій – щоб вирвати їх з себе, бо вони переносяться з покоління в покоління в родинах і культурах. Лише прощення може перервати цю ланцюгову реакцію. 

Особам, які не хочуть або не можуть пробачити, важко жити теперішнім. Вони чіпляються за минуле, тим самим прирікають себе неадекватно сприймати теперішнє і блокують своє майбутнє. 

Зрівноважити своє терпіння, завдаючи терпіння винному, означає надавати терпінню магічну дієвість, якої воно не має. Вид упокореного і терплячого винного приносить скривдженому радість і тимчасове полегшення. Але якою ціною? Блокуванням справжнього розвитку і спроможності нав’язати стосунки з іншими людьми. 

2. Фальшиві концепції прощення. 

Пробачити не означає забути. Навпаки, прощення вимагає доброї пам’яті та ясного розуму. Процес прощення – це лікування пам’яті, а не стирання. Хвора пам’ять, наповнена кривдами і образами, впливає негативно на людину у всіх площинах її життя, це рана, яка болить постійно. Її треба вилікувати. 

Пробачити не означає заперечувати свій біль, гнів, ненависть, приниження. У скривдженого спрацьовує захисний механізм для зменшення болю, нарощується панцир, який зменшує страждання і блокує прояв почуттів. За деякий час це може стати патологією, людина буде замороженою і не знатиме, що з нею діється. Свій біль, кривду, ненависть, усі негативні почуття треба акцептувати, погодитися на їхнє існування, виразити. 

Прощення є не лише актом волі, а мобілізацією усіх людських здатностей: вразливості, серця, розуму, уяви, віри тощо. 

Прощення не можна наказати. Зведення прощення до християнського морального обов’язку нищить його безкорисливий і спонтанний характер. 

Прощення не означає повернення до ситуації, яка була до кривди. Примирення – це повернення до попередньої ситуації, до стосунків з кривдником, які були перед кривдою. Прощення – це використання конфлікту для перегляду якості стосунків і перебудові їх на глибших підставах. Прощення не вимагає присутності кривдника, прощати можна мертвому, незнайомому, невідомому (напр., вбивцю не виявили) тощо. 

Прощення не вимагає зректися своїх прав. Прощення – не відмова від умов справедливості. Справедливість займається об’єктивним надолуженням кривди скривдженій особі, а прощення є внутрішнім добровільним актом. Прощення, яке не бореться з об’єктивною несправедливістю, є знаком слабості та фальшивої толеранції і підтримує несправедливість. Саме цього не розуміли єпископи, які не карали своїх священиків за сексуальні надуживання. 

Прощення – це не звільнення від провини. Фальшиве виправдання кривдника зменшує власне страждання. Переконання, що винний не відповідає за свою провину, болить менше, ніж усвідомлення, що скривдив добровільно і свідомо. 

Прощення не є демонстрацією моральної переваги. Під виглядом великодушного прощення може приховуватись інстинкт влади, намагання приховати своє приниження і сором, які маскуються перед оточенням великодушністю і милосердям. Є три види «фахівців» прощення. Перший, імпульсивна людина, яка дістає нас своїми постійними перепросинами за кожну дрібницю. Другий, той, що всюди побачить провину, аби показати свою ласкавість і прощення. Третій, вічна жертва, наприклад, жінка алкоголіка, яка постійно шукає потішання і підтримку в оточення. 

Прощення не полягає у скиненні його на Бога. Прощення є божественною і людською дією. Природа і благодать співпрацюють і взаємодоповнюються. Прощення належить до Бога – це добрий привід скинути з себе відповідальність. 

3. Прощення – природний і надприродний процес 

Прощення – не одноразовий акт людських зусиль, а процес в часі, і вимагає низки умов: часу, терпеливості, зречення, витривалості в рішенні тощо. Прощення окреслюю такими виразами: «внутрішнє навернення», «мандрівка серця», «втаємничення до любові ворогів», «пошуки внутрішньої свободи». 

Прощення починається від рішення не мстити. Найдовша дорога починається від першого кроку. 

Прощення вимагає інсайту. Скривдити когось – це запхати палку в мурашник, з якого вилізає все невидиме до цього моменту зло. Ідеали скривдженого або ілюзії щодо власної одухотвореності і святості розвалюються, вилазить на поверхню темна сторона його душі, вибухають емоції, з якими він не може дати собі раду. Виникає спокуса відкинути усвідомлення свого внутрішнього вбозтва, не акцептувати його, включити різні захисні механізми: заперечення, втеча в активізм, спроба забути, прийняття постави жертви, шукання винного чи крайнього, звинувачування себе, входження у роль великодушного героя тощо. Слід усвідомити важливу правду: прощення іншому повинно пройти через етап прощення собі, а прощення собі вимагає відкриття своєї гріховності (див. мою статтю тут). 

Прощення – пошуки нового бачення міжлюдських стосунків. Прощення – не забуття минулого, а створення майбутнього, відмінного від накиненого нам минулим і пам’яттю. Велику роль у цьому відіграє уява. Кривда нищить міжлюдські стосунки, створює пустку, уява пробує її чимось заповнити, тобто намагається дивитися на кривду не «злим оком», а «новим». У психології це називається reframing, вставити в нові рамки. Кривда звужує бачення, прощення розширює перспективу і горизонт. 

Прощення визнає гідність кривдника, є звільненням не лише себе від власного болю, але й кривдника від тягаря осуду. 

Прощення – відлуння Божого милосердя. Прощення – це пограниччя природного і надприродного. Останнім чинником прощення є Бог, а людина повинна «активною пасивністю» відчинитися на дію Духа, тобто моє «Я» повинно вийти з контролювання ситуації, стати вразливим на незнане і несподіване. Прощення містить ідею повноти, відчинення себе на радикальну любов, яка перевищує людські здатності. Прощення – це відчинення себе на Бога.   

4. Як оцінити зневаги? 

Прощаю професорові, який завалив мене на екзамені. Прощаю міліціонерові, який оштрафував мене за порушення правил дорожнього руху. Прощаю директорові, який вигнав мене з роботи за мої постійні п’янки. Прощаю…. 

Прощення можна звести до банальності, і тому слід розрізняти не тільки фальшиві прощення, але й фальшиві мотиви прощення. 

Кривди від близьких людей. Близькі люди ранять нас сильніше, бо ми до них емоційно прив’язані, вони є частиною нас самих. Ми їх ідеалізуємо і багато від них очікуємо, і чим більші очікування, тим більші кривди несповнених очікувань. 

Кривди від чужих людей. Кривди від чужих людей повинні бути більшими, аби зруйнувати внутрішній спокій, повинні дістати нашу фізичну, психічну, суспільну чи моральну інтегральність. 

Кривди минулого, старі рани, які здавались забутими чи загоєними, відкриваються, збільшуються в очах дитини, яка сидить у кожному з нас, і викликають ланцюгову реакцію. 

5. Пробачити в правді 

Медитація прощення, вказівки: 

1. Уважно слідкувати за порухами серця, пізнавати та акцептувати всі порухи. Не змушуй себе прощати на силу. Прощення може вийти з серця спонтанно і неочікувано або серце може зачинитися і стати черствим. Дозволь проявитись усім відчуттям і акцептуй усі. 

2. Для прощення вибирай спочатку малі кривди. 

3. Після медитації записати усі враження і поділитися ними з кимось. 

4. Мінімальний час медитації – 20 хв. 

 

Медитація 

Спокійно увійди в себе 

Повільно зосередься на серці 

Відчувай його биття і тепло 

………………………………. 

Подумай: «Чим прощення є особисто для мене? 

Яку нову життєву вартість воно мені може принести?» 

……………………………… 

Згадай радість, коли тобі щось прощали 

Переживай радість повільно 

Уяви ідеальний світ, збудований на радісних стосунках і взаємних прощеннях 

……………………………… 

Згадай особу, яка тебе скривдила. Побач її. Почуй. Повільно відчувай усе, що в тобі діється 

……………………………… 

Дуже обережно дозволь наблизитись особі, яку ти викинув зі свого серця 

Усвідом блокади, які виникають у тобі 

Дозволь проявитися усім відчуттям, емоціям, порухам 

Не поспішай їх ідентифікувати і назвати 

……………………………… 

Якщо емоції дуже сильні, то зупинися, пережуй їх і асимілюй, потім йди далі 

Якщо почуваєшся добре, то дозволь кривднику приблизитись 

Спостерігай за тим, що в тобі діється 

Якщо відчуєш, що вже готовий, то дозволь кривднику ввійти в твоє серце 

«Прощаю тобі всі кривди. Промовляй своїми словами те, що спонтанно приходить. Кілька разів повтори: прощаю, прощаю, прощаю…» 

Попробуй усвідомити страждання тієї людини, яка сама може бути перестрашена і зранена своїм гріхом 

Дай їй час прийняти твоє прощення і перейнятися ним 

……………………………… 

Двоє сердець знов поєднуються у мирі 

Відчуваєш, як біль помалу опускає твоє серце, загоєне прощенням 

……………………………… 

Дозволь цій людині відійти з твоїм благословенням як звільненій людині, зміненій твоїм прощенням 

Побажай їй якнайбільше щастя 

…………………………….. 

Насичуйся радістю зцілення прощенням 

Подякуй Богові за цю благодать 

 

Рефлексія після медитації 

Що пережив під час медитації? 

Чи відчуваєш звільнення? 

Усвідом, ідентифікуй і опиши всі перешкоди 

Що тебе блокує? Акцептуй свої блокади 

Що необхідно, щоб подолати блокади? 

Що слід робити, щоб розвиватися в прощенні?

 

На основі книжки J. Monbourquett, Jak przebaczać?



Джерело: http://www.oleh-sj.com/Ps/Ps-8.html
Категорія: Духовність | Додав: ostin (14.09.2016)
Переглядів: 592 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[03.05.2018][Розвиток]
6 кроків, щоб підвищити самооцінку (39)
[02.05.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (77)
[01.05.2018][Суспільство]
Нова постхристиянська "релігія"? (48)
[21.04.2018][Родина]
Щасливий шлюб (80)
[20.04.2018][Суспільство]
Сучасний «знак часу» — деградація чоловічості (96)
[05.04.2018][Духовність]
ПРИЙДІТЬ, БЛАГОСЛОВЕННІ! (89)
[03.03.2018][Роздуми]
Моя зустріч з Богом (106)
[21.02.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (157)
[10.02.2018][Розмова]
Фандрейзинг чи френдрейзинг. Або як створити спільноту друзів навколо вашої ідеї (124)
[07.02.2018][Розвиток]
Як стати щасливим: порада нейробіолога (146)
[06.02.2018][Родина]
Як уживаються разом екстраверт та інтроверт в одній сім’ї? (136)
[06.02.2018][Суспільство]
Як бути сучасним автентичним християнином? (110)