Головна » Статті » Роздуми

Потреба основи

Без правильної основи правильні книги і знання не тримаються цілісності і викликають лише хаос. Без правильних книг і знань, і головне – без любові, навіть правильна основа чинить людину фундаменталістом.

Багато говориться про самовдосконалення, про читання книг, про тренінги, про саморозвиток чи просто про розвиток. Про це мова як на професійному рівні, так і на індивідуальному. А тому люди розвиваються, самовдосконалюються, читають по 100 книг на рік і т. п. Невпинні пошуки – і при цьому часто постійне розчарування. Або, як варіант, тривання в омані і самоствердження в цьому.

В чому проблема? Якщо немає фундаменту, немає чогось, на чому це все будується, не має певного життєвого напрямку, який був би правильним, то всі ці потуги скеровуватимуть власне в поганому напрямку. Тоді читання що більше книг віддалятиме що далі від властивої дороги. А різноманітні пошуки і заглиблення будуть блуканням і властиво розпорошенням. У короткочасній перспективі може з'явитися почуття віднайдення сенсу, проте у довгостроковій перспективі неспокій і незадоволення напевно з’являться.

Жан-Поль Сартр свого часу читав 300 книг на рік. Так як в дитинстві отримав якусь родинну психологічну травму і мав постійно якийсь непереборений страх і якісь комплекси, це читання йому не сильно допомагало. Проголошував пізніше різні комуністичні бредні, повчав людей як їм жити, тоді коли сам вів досить свобідне у етичному плані життя, та ще й весь час був п’ятою колоною Кремля у Європі. Коротко кажучи, саморозвиток і книги не зменшили дурості у голові Сартра. Бо не було фундаменту. Хоча не бракувало ерудиції, знань, фантазії, логіки, блискотливості і всіляких інших талантів.

Навіть деякі релігійні особи читають, читають і читають, але так як не мають порядної основи, то всі ці книги лише збільшують хаос і бардак у голові, в теологічному мисленні в тому числі. Деякі навіть стають атеїстами, інші піддають сумнівам деякі правди віри, ще інші переходять з конфесії до конфесії у пошуках властивої. Бо не мають основи, яку треба було здобути напочатку. Свого часу Тома Аквінський влучно писав: «Якщо на початку розумування береться за основу хибний аргумент, все подальше розумування, навіть якщо складатиметься з правильних аргументів, піде хибним шляхом».

Але. Ніколи не пізно! Завжди можна повернутися то точки виходу. Це як з людиною, що заблукала: головне, повернутися і знайти місце, звідки ти починав дорогу. І зорієнтуватися, як тепер прокласти правильний шлях. А тому, варто розібратися спочатку з основами, щоб потім на ній, як цеглини, складати прочитане, почуте, досвідчене. Інакше це буде складання на нестійкому багні – все провалиться рано чи пізно. А деколи навіть непомітно для укладача.

Звичайно, не всі мають повну основу, дехто лише часткову, дехто лише її поки що будує, а дехто і втратив або знищив. Але навіть для тих, хто її має – цього їм не вистачить. Мати основу, тобто фундамент, а не мати при цьому любові - це різновид фундаменталізму. Зазвичай фундаменталізм асоціюється з браком основи, і це правда. Однак теж наявність основи без правильної надбудови – це теж фундаменталізм.

А тому, два елементи важливі: правильна основа і потім правильні цеглини. Бо маючи добрий фундамент, можна теж зійти на манівці, читаючи і присвоюючи різний «хлам», витрачаючи час на різні фальшиві теорії і бредні. Тут дуже важливий майстер, який навчить, як правильно будувати, тобто якийсь вчитель, наставник. Варто брати за приклад досвід і думки великих людей, і від них вчитися. І теж не зупинятися на звичайному наслідуванні, лише примножувати і розвивати здобуте. Від вчителя ми беремо напрямок, головне щоб він був правильним, а дійти можемо навіть далі від того свого наставника.

Підсумовуючи, можна так сказати. Без правильної основи правильні книги і знання не тримаються цілісності і викликають лише хаос, волюнтаризм, невпинні зміни поглядів, конфесій, життєвих установок, цілей і т. д. Без правильних книг і знань, і головне – без любові, навіть правильна основа чинить людину фундаменталістом, що в ім’я ідеї і в ім'я цієї основи готова знищити інших, «інакомислячих». Одне і друге – сліпота, одне і друге вимагає перебудови: чи то основи, чи то стін. Інакше дах з’їде у будь-якому випадку.



Джерело: https://risu.ua/potreba-osnovi_n110617
Категорія: Роздуми | Додав: ostin (08.08.2020) | Автор: о. Петро Балог
Переглядів: 35 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[24.09.2020][Духовність]
ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ (13)
[02.09.2020][Духовність]
Милість Божа (32)
[15.08.2020][Роздуми]
Вийти із темряви (54)
[14.08.2020][Суспільство]
Пам`ятайте дружину Лотову (57)
[08.08.2020][Роздуми]
Потреба основи (34)
[31.07.2020][Духовність]
Незастосоване милосердя (77)
[20.07.2020][Розвиток]
Живи сьогодні (66)
[18.07.2020][Постаті]
Наука суперечить вірі? 15 вчених, яким наука не завадила вірити в Бога (85)
[12.07.2020][Розвиток]
Що робити, якщо ви поставили цілі, але не змогли їх досягти (71)
[08.07.2020][Духовність]
Різновиди віри (97)
[06.07.2020][Роздуми]
Ісус – найкращий в історії Людства HR-менеджер? (70)
[05.07.2020][Суспільство]
Людська клітина являє собою всесвіт у мініатюрі — дослідження (71)