…Раптом усвідомлюєте, прокидаючись удосвіта, що починаєте роздумувати, а що ви взагалі знайшли у своєму партнері й чому вирішили провести з цією людиною все життя. Дійсність дається взнаки щоразу сильніше?

Соціологи та психологи стверджують: аби осягнути певну зрілість, людина з віком має пройти обов’язкові етапи розвитку. А подружжя — може, й воно дозріває поетапно?

Вочевидь, так, хоч різні фахівці з проблем подружжя визначають це по-різному. А подружжя — озираючись на свої довгі прожиті роки — спроможні вказати на всі почергові етапи, через які проходив їхній зв’язок. Це не однакове для різних пар, певна справа, тому якщо подружжя застрягають на якомусь з етапів і не забираються до праці над розвитком, їхній зв’язок потерпає.

Чим позначаються етапи подружнього життя?

Фахівці можуть назвати їх іншими  термінами: наші є наслідком «мозкового штурму» під час праці над книжкою. Ми виходили як з особистого досвіду, так і з досвіду своїх співрозмовників. Важливо зрозуміти: описувані нами етапи не обов’язково мають наставати саме у викладеному нами порядку. Крім того, подружжя можуть проходити через деякі з етапів багато разів за час тривання свого зв’язку.

Блаженне незнання

Це стрибок у вірі, який роблять молоді люди, вирішуючи одружитися. Часто це рішення постає на етапі «хімічного» захвату іншою людиною: закоханість викликає в мозку певні хімічні реакції. Саме це відображає першу частину наданої нами назви: «блаженність». Щодо «незнання», то його уникнути неможливо. Всі пари розпочинають свою спільну подорож, не знаючи про напруження і радості, які їм зустрінуться. Характеризується цей етап злетами й падіннями, а також фізичним пожаданням і його заспокоєнням. Тіштеся цим часом, доки він триває.

О Боже!

Несподівано ви ловите себе на тому, що починаєте замислюватися, а що ви взагалі у своєму чоловікові/дружині знайшли і чому вирішили саме з цією людиною прожити все життя. Дійсність дає знати про себе щоразу сильніше. Зникають ілюзії, пов’язані з особистістю партнера та цим зв’язком. Блаженність поступається місцем подружній буденності: сплачуванню рахунків, контактам із дітьми, прибиранню-пранню-готуванню та іншій рутині сірого буття. Буває, що в цей етап люди входять уже після першої ж серйозної сварки.

Перешкоди

Цей етап часто починається разом із приходом на світ дітей або з появою зобов’язань, невідривних від професійної кар’єри чи участю в житті місцевої спільноти. Найчастіше ця фаза стосується пар у віці 30 з лишком років: це десятиліття, коли кожен формує своє доросле життя. Буває, що подружжя на кілька років «ставить свій шлюб на автопілот», а самі зосереджуються на справах, пов’язаних із дітьми, працею чи діяльністю в спільноті. Тоді вони годинами можуть розмовляти про справи, пов’язані з організацією життя, або ділитися розповідями про втому. На цьому етапі вони можуть почуватися дуже близькими, оскільки становлять хорошу команду, яка прямує до спільної мети. Ця фаза може виявитися і справді животворною, якщо її супроводжують прозорість дій і усвідомлення мети. При цьому вона надзвичайно важлива: вона нагадує подружжю, що сплачування рахунків, прання і прибирання та інші нібито приземлені справи зовсім не перешкоджають у розвиткові їхнього зв’язку, оскільки щодення праця становить інтегральну частину їхнього спільного життя.

Однак цей етап супроводжується певною небезпекою: а саме, можуть з’явитися дуже серйозні питання, такі як розподіл влади в подружжі, що має вплив на розподіл обов’язків, пов’язаних із вихованням дітей. Якщо через постійну завантаженість і забіганість це не буде детально проговорене та відповідно розв’язане, то проблеми можуть накопичуватися, зрештою викликаючи кризу. На жаль, на цьому етапі подружнього життя партнери часто не дозволяють собі розкіш відірватися від щоденної круговерті «тільки для того», щоби приділити одне одному більше уваги, порозмовляти про важливі справи та набути знову трошки з початкового блаженного незнання.

Ні втекти, ні сховатися

Одна жінка добре запам’ятала пораду, почуту від священика, який провадив дошлюбні катехизи: «Ви не будете одне одному насправді віддані доти, доки не осягнете етапу, на якому будете мати бажання розійтися, але свідомо вирішите залишитися». Тоді вона подумала, що це може статися раз, а тоді їхній «зв’язок навіки» вже буде запечатаний. На сьомому році подружнього життя вона подзвонила до того священика і сказала: «Отче, а ви не говорили, що я матиму бажання піти від нього аж п’ять разів!» Так було і з її чоловіком. Але вони залишилися разом; нікуди не втікають, і вже не ховаються одне від одного. Вони разом. Це не завжди легко.

У цій фазі подружжя мусять наново з’єднатися посеред сумнівів, побоювань, гніву, ба навіть у розпачі. Часто єдиним, що велить їм не розставатися,  є чиста воля залишатися разом. Не раз їхній зв’язок виглядає таким ненадійним, і насправді таким буває на цьому етапі. Одна жінка це образно назвала зв’язком, поєднаним канцелярськими скріпками.

Було — минуло

На цьому етапі, часто типовому для пар середнього віку, подружжя пробують здійснити зміни: або повністю змінити самих себе, або впливати на оточення. Це не обов’язково шкідливі тенденції, однак вони можуть викликати нереальну надію, що діаметральна зміна компенсує розчарування подружжям або співподругом. Середній вік — це час оплакування втрачених шансів. Треба оплакати своє розчарування партнером, зв’язком, дітьми і самим собою. Цей етап — він часто розпочинається з хвилини, коли наймолодша дитина покидає дім, — позначається тугою за тим, що не відбулося і вже ніколи не збудеться. Це особливо складний час, і буває, подружжя неспроможне його пережити.

Все вже було

Тоді подружжя кажуть: «Ми заново закохалися один в одного». Вони відчувають вдячність і радість, які випливають із факту буття разом. Буває, що тоді вони починають разом займатися якимось хобі, покинутим на етапі «Труднощі». Вони вже відмовилися від виснажливих зусиль змінити партнера. Прийняли одне одного такими, якими вони є за своєю суттю. Цю фазу супроводжує чимала доза байдужості щодо неминучого, але є в ній також і радість і почуття свободи.

Настає кінець

Це час, коли подружжя не раз повинні оточити одне одного опікою та приймати болісні рішення, пов’язані з цим. Вони готуються до вічного розставання і до похорону партнера, який покине світ першим. Це може бути страшний час, а водночас сповнений ніжності. Він може принести багато задоволення. У католицькій традиції це етап, сповнений надії та обітниці життя вічного.

Кетрін Джонсон, Деніел Кендалл SJ, Ребека Наппі