Міфи про шлюб, або крилаті вислови, які передаються з уст в уста і з реальністю мають стільки спільного, скільки пряник із вітряком.

"...Не покину тебе..."

Кожного року сакраментальне "Так" говорять один одному тисячі людей. Скільки з них усвідомлює те, що відбувається в цей момент у їхньому житті? Деякі говорять, що шлюб має бути найпрекраснішим днем у житті... Так якби потім має бути тільки гірше. А чому?

"Це лише папірець"

Не можна приховати, що сьогодні уділяється менше шлюбів і це не лише ефект демографічного спаду. В принципі, це явище помітне не лише в Церкві, а і в установах реєстрації актів громадського стану. Багато хто говорить, що це лише формальність, яка їм не потрібна, більше того, може спричинити послаблення їхнього зв’язку.

У той же час, ці люди дивуються, що в різних ситуаціях (медичні консультації, справи спадку) їх розглядають як чужих осіб. Тим, які роздратовані цим фактом, потрібно нагадати, що сім’я (а на самому початку – подружжя) є підставовою суспільною одиницею, в котрій народжуються і виховуються нові члени суспільства. Вони є джерелом прав, але і для них ці права створюються. Функцією сім’ї як соціальної одиниці є частково підтримування порядку у суспільстві, коли відомо, хто є хто, які права та обов’язки йому належать.

Шлюб – це суспільний факт. У кожній культурі це – особливий момент, з яким повязана своєрідна церемонія, навіть найпростіша, але вона вирішує те, що ціле суспільство знає, що ці люди – чоловік і дружина. Це те, що відрізняє їхні права і обов’язки стосовно один одного від обовязків інших. Для цього потрібен "папірець". Ця звичайна картка говорить про те, що двоє людей є одне для одного незвичайними. Ствердження, що ця картка може зробити так, що досі люблячі люди раптово розлюблять... вражає освічених людей XXI століття.

"Якщо тобі добре — одружись"

В деяких колах існує переконання, що шлюб це – кінець усього. Не має вже веселощів, друзів, вечірок, заходів, спонтанності. Лише робота, дім і ТБ – як єдина розвага. З цих причин момент шлюбу потрібно відкласти наскільки це можливо, а до того можна веселитися досхочу, шаленіти. Залишається питання, чому шлюб виключає шаленство? Чи на вечірки ходять лише поодинці, а на дверях клубу застанемо вивіску "Подружжям вхід заборонено"? Чи в далеку подорож можна поїхати тільки самому? Чи знайомитися з новими людьми потрібно лише наодинці? Чи пригоди мають алергію на обручку?

Подружжя не повинне означати втрату свободи. Це не кайдани, котрі вдягають, знаючи, що вже нічого цікавого і так в цьому житті не буде. Подружжя – навпаки – може відкрити нові горизонти, створити нову атмосферу, пробудити спонтанність, розпалити творчість. Нарешті, є так багато можливостей, щоб веселитися, запросити друзів, святкувати річниці, організувати подорожі (не лише медовий місяць) ... тому що дві голови краще, ніж одна!

"Хто годує виловлену рибу?"

На думку багатьох, шлюб – це спосіб... охолодити запал. Закоханий для дівчини зробив би все, для дружини навіть не має бажання відійти від телевізора. Закохана для хлопця проводить довгі години перед дзеркалом, для чоловіка вдягає розтягнуту сукню, тому що так зручно вдома.

Знайомий священик розповідав, що серед пар стільки разів бачив старання обох сторін, коли, наприклад, як джентльмен хлопець відчиняє дівчині двері автомобіля. А в подружжі? Ще цього не бачив.

Люди, котрим здається, що з моментом шлюбу мета досягнута і вже не потрібно старатися, сотні разів помиляються. Ті, які, на свій пай, думають, що тоді залишається тільки мозольне змагання між собою, без емоцій, захвату, чарівності,... також помиляються.

Правда полягає в тому, що в цьому випадку слід годувати вже зловлену рибку, бо це може бути найбільший скарб у житті.

"Мені з тобою добре"

Приємно любити гарного, сильного, молодого чоловіка, кожна зустріч із яким викликає прискорене серцебиттям. Подібні відчуття викликають загравання з красивою, молодою дівчиною. Фантастично відчувати що тебе розуміють, що ти симпатичний, привабливий. Деякі говорять: "Ми пара, бо нам добре разом". Моя перша думка: "Добре. Як довго?". Життя таке, що хороші моменти переплітаються з поганими (так само в подружжі). Не завжди є ідилія.

Коли хтось чує сказані про себе такі чи інші слова, повинна була йому в думках засвітитися червона, попереджуюча лампочка. Такий підхід до справи означає: ймовірно, автор відповіді буде з нами до моменту, коли почнуть з’являтися якісь вимоги, проблеми, сварки, або навіть звичайна нудьга.

Таке мислення демонструє погано замаскований егоїзм. Після такої відповіді у цивільному шлюбі краще задуматися над подальшим перебуванням разом, ніж просто очікувати рани. Якщо говорять цю фразу у подружжі, це складніше, але тоді потрібно більше дій, щоби це мислення змінити у собі і відкритися для інших людей.

"Не можна кохати одну людину протягом усього життя"

У відповідь на ці слова можна знайти безліч аргументів. Розпочавши з того, що в такому випадку дивним явищем є мільйони вірних дружин і чоловіків. Знову ж таки, за умови, що коли закохуєшся назавжди, то можна повною мірою відкриватись на це, не залишаючи собі жодної виходу "на потім", "про всяк випадок". Аж до того, що десь там глибоко, це прагнення сховане у серцях багатьох людей, що лише нагадують всі фільми та книги з ароматом романтики. Прагнення цілком себе віддати – нудьгуючого, коротко, на мить. Цілковито і назавжди, безумовно – це те, чого прагнемо, а часто просто соромимося у цьому зізнатися.

Насправді – можна

***

Це лише кілька міфів про подружжя. Можна їх перераховувати дуже довго. Однак до цього переліку необхідне уточнення. Міфи можуть виявитися дійсністю в одному випадку: якщо погано обрав. Якщо для спільного життя обрав когось, хто керується у житті поданими вище думками. Це – ілюзія: думати, що в подружжі він раптово змінить свій підхід. Тому сліпому коханню часом потрібно вдягнути окуляри розуму.