Багато людей мають труднощі з тим, щоби знайти людину, з якою могли би побудувати міцний зв᾽язок любові, укласти шлюб і створити сім᾽ю. Такі люди запитують: що ж робити? Чи записатися до кількох формаційних груп? Чи брати участь в усіх можливих формах студентського душпастирства?

Відповідає на запитання о. Марек Дзєвєцкі.

— Перш ніж я скажу вам, що конкретно, «технічно» варто робити, аби зустріти когось вартого уваги, хотів би звернути увагу на той факт, що передусім кожен із нас повинен доростати до любові. Зустріч із прекрасним кандидатом на чоловіка або дружину нічого мені не дасть, якщо я не вмію любити.

Більшість людей, напевно, погодяться з тим, що любов — це позиція, а не статевий потяг, секс, гормони, почуття, закоханість, толерантність, прийняття чи наївність. Любов — це турбота про іншу людину та про її розвиток аж до святості.

Однак те, що ми детально опишемо любов, не означає, ніби ми зможемо любити, позаяк це не любов любить, а людина — з усіма її сильними та незрілими сторонами. Коли двоє укладають шлюб, це не означає, що він каже: «Я беру тебе за жінку, а моя любов присягає тобі, що буде тебе любити». Ні! Це Я ТОБІ присягаю, що буду тебе любити. Якщо тебе розчарує моє ставлення, то це не моя любов тебе розчарувала, а Я тебе розчарував. А якщо я любитиму тебе дедалі більше й дедалі мудріше, то не якась таємнича любов тебе захоплюватиме, а Я тебе захоплюватиму.

Отже, щоби бути спроможним когось любити, замало знати, що таке любов і в чому її суть. Треба стати зрілою, мудрою, вірною, відповідальною людиною, здатною до самоконтролю, витривалості й дисципліни. Потрібно вимагати від себе такої мудрості, такої сили волі, такої рішучості, й водночас такої ніжності, щоби мати шанс насправді кохати: завжди і за будь‑яку ціну, за доброї та лихої долі.

Те, що потрібно розрізняти любов і людину, виникає не тільки з теоретичних наукових аргументів, а й із практики повсякденного життя. Візьмемо конкретний приклад: уявімо родину, в якій тато і мама люблять своїх дітей, використовуючи аналогічні слова та жести. Ось тільки тато переживає серйозну алкогольну кризу. Часто приходить додому п᾽яний і поводиться агресивно й вульгарно. Коли він каже: «Я люблю тебе, доню» і обіймає її, то на доньку це не діє позитивно. Що з того, що в цей момент батько щиро говорить про любов і виявляє ніжність до доньки, якщо за мить він може напитися і завдати величезних страждань своїй дитині? Тато‑алкоголік — непередбачуваний. Це не добрий лицар, якому донька може довіряти, до якого може прийти з будь-якою проблемою. Вона не може довіряти, бо знає, що тато не порадить упоратися зі своїм життям і своїми власними слабкостями. Натомість той, хто любить, — рішучий у доброму, вільний від зла, далекоглядний і послідовний у своїй поведінці. Він як сейф, у якому всі почуваються у цілковитій безпеці.

Багато дівчат, які пов᾽язують своє життя з кимось, хто не здатний любити, роблять саме таку помилку: не відрізняють людину від любові. Коли своєю жіночою інтуїцією відчувають, що хлопець щиро говорить про любов, то думають, ніби цього достатньо. Насправді цього не досить. Якщо я незрілий, то можу цілком щиро говорити, що люблю, але я не можу цього виконати. Кожна дівчина повинна пам᾽ятати: якщо хлопець говорить їй про любов, і це насправді щиро, то це ще не означає, ніби варто зв᾽язати себе з ним шлюбом. Насамперед треба протягом багатьох місяців уважно приглядатися до його характеру і поведінки.

Потрібно перевірити, чи насправді він витривалий у доброму та працьовитий; чи він говорить правду, чи вільний від залежностей; чи може панувати над своїми інстинктами і над своїм тілом. Потрібно перевірити, якими моральними нормами й цінностями ця людина керується у повсякденному житті та які вимоги ставить до себе. Потрібно перевірити, наскільки він «пов᾽язаний» з Богом, оскільки Бог — найкращий учитель любові. Якщо виявиться, що людина, з якою я починаю будувати ближчі стосунки, має серйозні проблеми зі свободою, живе у залежностях, обманює мене, кривдить інших, то можу таку людину любити, але — принаймні наразі — не повинен обирати її як того, з ким створюють сім᾽ю і народжують дітей.

Цей принцип, звісно, працює в обох напрямках, тобто стосується як чоловіків, так і жінок. Якщо якийсь студент бачить, що його дівчина щиро йому радіє, так само, як і він їй, але згодом з᾽ясовується, що вона має серйозні проблеми, не дає собі ради зі слабкостями, емоційно «розклеюється» навіть від незначних труднощів, то вона ще неготова до зрілої любові. Отож перед лицем мрій про шлюб і створення сім᾽ї треба уважно придивлятися до конкретної особи та її поведінки, а не тільки до її запевнень у коханні, хоч і найщиріших.

То що ж маємо зробити, аби знайти людину, з якою можемо з’єднатися щасливими узами любові аж до смерті?

— Насамперед, потрібно самому стати такою зрілою людиною, яка здатна полюбити іншого і може зріло любити себе. Що це означає? — Я люблю себе, коли ставлю собі високі вимоги, які випливають зі слів та дій Ісуса, з Його любові до нас. Любити себе — це ставитися до самого себе доброзичливо, але без наївності, поблажливості й потурання собі. Це приймати себе самого з ніжністю, терпеливістю, але без наївності, і не плутати любов з егоїзмом. Це вимагати від себе розвитку кожного дня, це щодня рости над собою, щодня більше любити того, кого люблиш. Це також бути чесним із собою: визнавати правду про себе — і приємну, і часом болісну, тривожну, що закликає до покаяння. Що більше люблю, то більші маю шанси на те, що десь у натовпі впізнаю того, хто також сильно любить, або ж така людина мене впізнає.

З того, що Ви кажете, можна зробити висновок, ніби найбільший шанс знайти людину, з якою можна побудувати велику любов, мають ті, хто дбає про свій власний розвиток — духовний, моральний, релігійний, соціальний…

— Власне, в цьому суть справи! Зрілість полягає в тому, щоби вимагати від себе такої зрілості, надійності, вірності й любові, яку я очікую від вимріяного мною кандидата до шлюбу. У контексті підготовки до шлюбу єдине, що хлопець і дівчина можуть гарантувати одне одному, це те, що кожен із них дозріє до любові, що стане такою людиною, яка здатна створити подружжя і бути вірною, а також бути добрим татом чи мамою своїм дітям. Ніхто з нас не має жодних гарантій, що на нашому життєвому шляху раптом з᾽явиться хтось, хто буде таким зрілим і одночасно міцно люблячим. Однак той, хто зростає до вірної та мудрої любові, надзвичайно збільшує імовірність того, що він зустріне когось так само зрілого. І навіть якщо не зустріне, то матиме добрі стосунки з батьками, братами і сестрами, друзями, з самим собою та з Богом. А це підстава щастя на землі. Звісно ж, це щастя не буде ще повним, але воно вже буде справжнім.

Що варто робити, мріючи про шлюб, окрім як дбати про власний розвиток?

— Це залежить від статі. Завдання хлопця, який вчиться любити, — це дивитися на всі боки, мати очі на потилиці, аби шукати дівчину, яка вміє любити і з якою аж кортить зв᾽язати свою долю. Якщо хлопець побачить першу таку дівчину, що сподобається йому фізично, яка пасуватиме йому емоційно та поділятиме чи матиме такі самі, як він — або навіть більше! — цінності, моральні норми та ідеали, то повинен спробувати побудувати з нею любов назавжди.

Якщо ж хтось розмірковує таким чином: «Спочатку подивлюся, чи не з᾽явиться інша, також незвичайна, а може, ще більше незвичайна дівчина», — то такий чоловік дуже ризикує і, скоріш за все, не зможе прийняти рішення «назавжди». Скажу відверто: якщо не пов᾽яжеш свого життя з першим, хто відповідає критеріям, це означає, що не ставишся серйозно до свого життя і поводишся так, ніби існуватимеш на цій землі вічно. Цілком імовірно, що не одружишся з жодною дівчиною і залишишся самотнім з власної провини.

Якщо якийсь хлопець думатиме у стилі: «Ця дівчина приваблює мене фізично, вона дуже гарна, доглянута і любить мене емоційно, має схожі ідеали й цінності; я при ній розвиваюся і знаю, що їй можна довірити долю свою і своїх майбутніх дітей, але ще трохи почекаю з освідченням, роздивлюся довкола, порівняю її з іншими дівчатами», — то такий хлопець має менталітет невдахи. Щось із ним не так. Або він боїться приймати рішення «назавжди», або боягуз, або егоїст, або «мамин синочок», який нібито хоче і водночас не хоче (бо матуся цілком добре готує, прибирає за ним, пере і прасує, то для чого тут щось міняти). Завдання зрілого молодого чоловіка — шукати зрілу й люблячу дівчину. І шукати активно, мудро та в доброму товаристві. Коли зустріне першу дівчину, яка відповідає високим критеріям і приваблює його, коли переконається в цьому, то повинен прямо їй про це сказати і зробити все, аби вона з ним залишилася назавжди.

Яке, свою чергою, завдання дівчини?

— Її завдання — не шукати чоловіка, а дозволити себе знайти. Це хлопець має до тебе підійти, це він має почати боротися за тебе. А коли хлопець захоче боротися за тебе? Тоді, коли будеш такою сильною в твоїй дружбі з собою, з Богом, із батьками та друзями, аж знаєш, що зможеш щасливо й радісно жити навіть неодруженою. Дуже мрієш про шлюб, але також знаєш, що якщо й не зустрінеш когось такого ж зрілого і люблячого, як ти, — твоє життя все одно буде вдалим, даси собі раду з усім, збудуєш міцні й вірні узи дружби, зробиш хороший внесок у життя своїх рідних, а також у суспільне життя, у свою парафію, в професійне середовище, у коло друзів.

Що менше дівчина нав᾽язується хлопцям, що більше вона терпелива і не заздрить подругам, у яких «вже хтось є», то більше стає привабливою і чарівною для чоловіків; то швидше хтось із них її знайде й оцінить. Звісно, дівчина теж має допомагати хлопцеві, щоби міг її знайти, але делікатно, гідно, терпеливо.

Що ви повинні робити, дівчата, на щодень? Те, що вас цікавить! Не наслідуйте дівчат, які думають так: «Може, піднімуся на ту гору, бо там можуть бути більш спортивні хлопці, або піду плавати, бо там можуть бути вродливіші, або буду молитися цілу ніч, бо в каплиці самі побожні». Не розмірковуйте таким чином! Іди туди, де тобі пасує, де тобі по дорозі.

Хочеш сьогодні поплавати — йди поплавай. Хочеш піти в гори — йди. Маєш бажання в цей момент піти помолитися, то йди молися. Відчуваєш зараз потребу подрімати — піди заховайся від світу й відпочинь. Роби те, що тобі пасує, розвивайся у свій спосіб і на власному життєвому шляху. Саме тоді маєш найбільший шанс, що тебе знайде чоловік, який уміє шукати і любити. Зрілість — у тому, щоби найважливіші прагнення й пріоритети реалізувати правильно, а не швидко.

*   *   *   *   *   *   *

Подружжя саме по собі не вистоїть, за нього потрібно молитися. Ось молитва за заступництвом св. Йоана Павла ІІ, яка допоможе вистояти у найсильніших бурях.

Молитва за заступництвом Йоана Павла ІІ у намірі подружжя

Святий Йоане Павле ІІ, віднови в нас благодать подружньої любові. Дай нам благодать дружби на пізні роки нашого життя. Щодня моя дружина (мій чоловік) стає щоразу старша (‑ий). Я також старію. Дай нам благодать дружби, аби нам не було одному з одним нудно, аби ми не були нетерплячі, але завжди одне за одним тужили і прагнули будувати єдність, задану нам у Таїнстві Подружжя. Нехай у минущому житті тут, на землі, ми збудуємо вічність із Тобою в Небі. Через Христа, Господа нашого. Амінь.