Головна » Статті » Родина

Божа велич в сім’ї

Сім’я, як інститут, переживає глибоку кризу. Доказом цього є і кількість розлучень у суспільстві, та й те, з якою легкістю люди говорять про них. Невже сім’я – це рудимент суспільства? Відповідь однозначна — ні. Не так мало бути і не так було задумано Творцем та Автором шлюбу. Шлюб був створений Богом для союзу одного чоловіка та однієї жінки і в цьому союзі, окрім задоволення потреб людини, Бог явив свою велич.

Божа велич у сім’ї проявляється тоді, коли кожен з її членів усвідомлює свою роль та Божий план. Але чому ж так багато проблем зі шлюбом? Бог помилився? І знову відповідь — ні. Бог, як Архітектор і Творець. не помилився створюючи шлюб, це ми, чомусь вирішили що краще знаємо, і змінюємо ролі, і намагаємось переписати Його задум. Маємо усвідомити, що не можливо вдосконалите досконале. Не досконалі люди не можуть створити досконале і все, що нам лишається — повернутись до першоджерела, повернутись до автора і запитати в Нього: “а як має бути? Що нам змінити, щоб подолати всю ту руїну до якої ми дійшли?”

Ми схожі на аборигенів, що отримавши дорогу праску, не запитали що з нею робити, а почали трощити нею горіхи. І так буває завжди і з усім. Якщо ми не намагаємось зрозуміти автора, нам складно зрозуміти суть тексту чи задум картини.

Давайте поглянемо яким Бог задумав шлюб і тоді побачимо наскільки цей задум є геніальним та прекрасним, зрештою ми побачимо самого Бога, Його велич.

Але до чого тут вчителі? Чому про це варто роздумувати, читати та обговорювати вчителям? Ми – нація без батька. Ви, як ніхто інші, постійно зустрічаєтесь із дітьми з неповних сімей. Мій досвід говорить, що дітей з не повних сімей якщо не більшість, то надзвичайно багато. Це – катастрофа для суспільства. Ні, ні, ви не маєте стати батьками чи всиновити весь клас. Це б суперечило і законодавству, і здоровому глузду, та й волі Божій.

Але ви ті, кому діти довіряють, хто є для них авторитетом, зрештою ті, з ким вони проводять часу більше ніж із своїми батьками, що часто заклопотані та втомлені зароблянням на шмат хліба.

Зрозумівши якою Бог задумав сім’ю, ми побачимо Божу велич. Через слова, які записані в Біблії (що не заплямована нашими гріхами та помилками), ми можемо сформувати та зрозуміти яким має бути шлюб. Цікаво, що не зважаючи на релігійну приналежність, більшість людей, що знайомляться із новозавітньою моделлю лишаються задоволені, бо ж вона досконала. Зрозумівши це самі та взявши на озброєння – Ви зможете допомогти. Тоді, коли з’явиться нагода передати це розуміння дітям (а вона трапляється досить часто), провести бесіду чи виховну годину, втішити, підказати й подарувати учням шанс мати здорову сім’ю в майбутньому. На жаль, ви чи не єдина людина хто може розповісти своїм учням про величний Божий задум під назвою сім’я. Задум, що своєю нахабністю люди зруйнували, а суспільство перестає вірити в його доцільність.

Кожного разу, коли я дізнаюсь про те, як діє той чи інший складний механізм починаю захоплюватись мудрістю та геніальністю автора. Коли дивлюсь на сім’ю якою її задумав Творець, захоплююсь його мудрістю, захоплююсь тим, наскільки все продумано, тонко та геніально. І в той же час впадаю у глибокий відчай. Люди чомусь думають ніби вони краще знають, відкидають цей задум, намагаються робити все по-своєму. Що маємо у підсумку? Неймовірна кількість розлучень, зруйнованих дорослих і, що жахливіше, дитячих життів. Неймовірна кількість психологічних теорій доводить, що всі ми родом з дитинства і саме там варто шукати коріння наших проблем.. Але ж не так мало бути… Не мала сім’я бути причиною проблем та життєвих травм. І не завжди так є. Я знаю багато сімей, вони не ідеальні, вони помиляються, але Бог дає сили жити так, як було задумано Ним.

Давайте поглянемо на модель запропоновану Автором шлюбу

Чоловік. Яким же він має бути, щоб ми змогли розгледіти прояв Божої слави в ньому?
Люблячим. Любов – це не просто емоції, це свідоме рішення, що має прийняти чоловік і слідувати за цим рішенням. Любов — коли ти, як чоловік, береш на себе відповідальність. Відповідальність за свої дії. Відповідальність за дружину, вона ж слабша і все дитинство мріяла про принца на білому коні, а не чудо з вагітним животом, газетою чи пультом від телевізору в руках та словами: “я втомився”.

Чоловік має піклуватись про різні аспекти життя, його роль не лише приносити гроші і хоча це важливо, але не може бути головним. Зрештою, ніхто не одружується з банкоматом (звісно є такі, але це не вірно). Люди одружуються, бо ж мріють йти поряд все життя і долати труднощі, радіти та плакати разом. Хто відповідальний за те, що з часом це зникає? Моя відповідь однозначна – чоловік. Я сам чоловік і майже 10 років у шлюбі. Кілька років консультування та вивчення теми сім’ї дає мені право стверджувати однозначно – першопричиною усіх проблем є саме ми, чоловіки. Ми боїмось брати на себе відповідальність, боїмось чи не вміємо любити. Любити не за щось, а любити в супереч всьому. Любити, тому, що вона моя дружина, а це мої діти. Любити так, щоб вона хотіла і могла розвиватись, змінюватись.

І саме ми, чоловіки, маємо взяти відповідальність за усі сфери життя нашої родини: емоційну, романтичну, духовну і звісно матеріальну.

Уявляєте чоловіка, який так любить і піклується про сім’ю? Де і дружина, і діти відчувають себе захищеними, ніби вони за величезною, міцною склею? Хіба це не прекрасно? І усім скептикам, що звинуватять мене в утопічності відповім: так буває і я можу називати імена та прізвища.

Унікальну та глибоку метафору, що описує роль чоловіка, дружини та дітей, знаходимо в Новому Заповіті. Бог прирівнює стосунки чоловіка та дружини до стосунків Христа і Церкви.

Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе… (До Ефесян 5:25)

Що це значить любити як Христос Церкву? А в цьому ж вірші знаходимо відповідь: “віддав за неї (церкву) Себе”. Бог вчить чоловіків любити дружин безумовно, не зважаючи на помилки та недоліки з боку дружини. Церква (люди обрані Богом) відкинули Його, але Він все одно дбав і дбає про Неї. Пригадайте історію розп’яття Ісуса Христа. Вони знущаються, розпинають, а він звертається в молитві: Прости їм, бо ж не знають, що роблять (Луки 23:34). Любов вічна, вона ніколи не перестає і саме до такого закликає Бог чоловіків.

В Біблії знаходимо ще один приклад такої любові. Історія про те, як Христос миє ноги своїм учням (від Івана 13). Іншого разу, аби навчити учнів і зупинити їх суперечку, Христос відповідає:

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! (Від Матвія 20:28)

Чоловіки, побачте цей образ і силу цієї любові: дружина не для того, щоб обслуговувати вас (мити, прати і відганяти мух), але навпаки — ви, що б піклуватись про неї. І піклування це має відбуватись не залежно від смакоти її борщу. Нам, чоловікам варто зрозуміти, тільки така, безумовна любов здатна змінити будь-яку “жабу” на принцесу.

Нам, чоловікам необхідно бути чесними і визнати, що коли ми приходимо втомлені після “півасіка” з друзями (чи то після роботи) та лягаємо на диван з пультом і словами: “не рухайте мене. Можете зняти шкарпетки і принести смачний борщ”, то ми піклуємось про себе. І не так має бути. Звісно є час для відпочинку і смачного борщу. Така наша поведінка це гарний приклад, як ми піклуємось про себе. Апостол Павло пише:

Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву… (До Ефесян 5:28,29)

Отже, ми чітко розуміємо як піклуватись про свою родину з такою ж завзятістю, як піклуємось про своє тіло. Робити те, що буде добре та приємне для них. Вміємо, ми чоловіки, піклуватись, просто маємо змінити об’єкт піклування.

Цей принцип працює таким чином, що результатом насолоджуватимуться усі: чоловіки, дружини та діти; родичі; сусіди.

Піклування про дружину з боку чоловіка починається з прикладу батька, але цей приклад рідко зустрінеш сьогодні. Тому є другий чинник: піклування про дружину починається з виховання поваги до протилежної статі. І варто розпочинати таке виховання у школі, з перших уроків і першого дзвоника.

Дружина. Божий план не оминає увагою і жінок. Якщо сформулювати новозавітню модель коротко, то маємо наступну формулу: Чоловік має любити дружину; дружина має коритись чоловіку.

Покора теж починається з поваги. Тяжко знайти повагу дружини до чоловіка в неповній сім’ї, де чоловік кинув жінку з дітьми чи вона лишила його, бо ж він у вічному запої. Але школа може і повинна стати місцем де в учнях мають виховуватись взаємоповага: хлопці поважають дівчат, дівчата поважають хлопців. І прикладом мають бути самі вчителі. Діти в першу чергу сприймають наші дії і вже потім можуть прислуховуватись до слів.

Пишучи про дружин, я звісно розумію, що слова “покора” навряд сподобається комусь. Ми настільки схиблені на свободі і боротьбі за права, що такі слова як коритись чоловіку сприймаються як пережиток і зло. Звісно підігрівають таке ставлення до цього формулювання і самі чоловіки, своєю поведінкою. Але як казав мій викладач з герменевтики: завжди дивись контекст.

Коритись треба не всім чоловіка, а своєму чоловіку, тому хто любить дружину як своє тіло, піклується про неї і готовий віддати найдорожче. Це звісно не значить, що якщо він не піклується про неї, вона у відповідь не кориться йому. Відповідаючи злом на зло – добра не досягнемо.

Я не можу охопити усіх нюансів і тому в цій статті намагаюсь змалювати той ідеальний образ, якою має бути сім’я. Він любить її, а вона йому кориться.

Хіба це не прекрасно? Хіба в цьому не є прояву Божої слави? Він, люблячий, сильний та мужній чоловік, що піклується про свою єдину дружину, а вона кориться йому, бо бачить його любов.

Апостол Павло описує це словами:

Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. (До Ефесян 5:22,24)

Коритись чоловіку – це давати право піклуватись про себе. Чоловіки не ідеальні і можуть припускатись помилок. Ви можете не все розуміти, та все ж вірити, поважати, довіряти. І християни (як ті, з кого утворена Церква Христова) підтвердять, радість приходить тоді, коли виконуєш Його волю. Ти не завжди хочеш, не завжди розумієш – але виконуєш і зрештою отримуєш винагороду.

Коритись не значить бути рабою, бо коришся тому, хто любить тебе і піклується про тебе більше ніж про себе.

А як же діти? Чи Біблія не говорить про них нічого? Звісно говорить, продовжуйте читати 5 розділ з листа Апостола Павла до Єфесян і ви знайдете слова адресовані дітям. Наразі, я не пишу про дітей ось чому: якщо тато і мама погодяться чинити так, як навчає Слово Боже, то з дітьми все буде гаразд і вони чинитимуть так само: люблячи і поважаючи. Ми, батьки є тими, хто має взяти відповідальність і почати чинити вірно, а діти з радістю насолоджуватимуться такою родиною та братимуть приклад з батьків.

Чи Ви бачите цю прекрасну картину сім’ї? Люблячий чоловік і дружина, що за ним, мов за міцною скелею. Ні, це не казка, це реальність. Часом викривлена, часом з вадами, але реальність, яку я бачу в сім’ях тих, хто живе та виконує Божий план і не намагається змінити його.

Ні нові філософські течії, що набувають популярності, ні глобалізація, ніякі людські видумки не зможуть заявити, що шлюб та сім’я – це пережитки минулого. Точніше вони зможуть і навіть напишуть книги і захистять дисертації, але усі їх старання та теорії щоразу руйнуватимуться об прості сім’ї, що погодились жити за Божою моделлю сім’ї. Такі родини будуть і є проявом Божої величі. Не дивлячись на всю темряву навколо, вони продовжують бути чоловіками, що люблять та піклуються; дружинами, що поважають та коряться своїм чоловікам. Ось вона, прекрасна картина написана Богом, задум, втілюючи який являємо Божу велич світові, являємо Христа.

Як би не зневажали шлюб, нам треба зрозуміти, що люди відкидають не шлюб, який задуманий Богом, але ту карикатуру, яку мають в голові. Бояться та відкидають через ті проблеми, в яких опинились, і які бачать навколо. Повертаючись до першоджерела ми стаємо співучасниками Божої величі, яку щодня бачимо у сході та заході сонця, у прекрасному безкрайому зоряному небі, у світові, що нас оточує, милує око та тішить, зрештою дає спокій. Світ навколо як і шлюб за Божим планом – прояв Його слави, варто лише виконувати та жити за Його задумом.

Нехай Бог дасть сили усім нам: батькам та вчителям, аби ми змогли об’єднати зусилля, взяти відповідальність за минуле та майбутнє і протистояти натиску сучасних неадекватних теорій та явили Божу велич у шлюбі.



Джерело: http://familyclub.rv.ua/xristiyanskij-poglyad/bozha-velich-v-sim%D1%97.html
Категорія: Родина | Додав: ostin (13.06.2016) | Автор: Сергій Терентьєв
Переглядів: 673 | Рейтинг: 4.6/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[31.10.2018][Розмова]
В серці кожного українця має народитися воїн (105)
[21.10.2018][Святе Письмо]
Часу уже не буде (29)
[01.09.2018][Духовність]
Юнаки. Ви перемогли лукавого (34)
[25.08.2018][Святе Письмо]
На краю півночі (53)
[21.07.2018][Духовність]
Забобони в нашій вірі (89)
[28.06.2018][Святе Письмо]
Духовна аптечка на всі випадки життя (106)
[27.06.2018][Суспільство]
Як народилася ґендерна ідеологія? (92)
[26.06.2018][Духовність]
БУТИ ДОСКОНАЛИМ (продовження) (129)
[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (132)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (148)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (128)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (218)