Ми всі хочемо бути досконалим матерями та батьками. Ідея народження дитини несе в собі велику відповідальність. І досить часто жінки одержимі прагненням стати супермамами, читають нескінченні книги та статті про виховання дітей, сприяють тому, щоб діти брали участь у багатьох позакласних заходах, та думають, що вони найкращі, найрозумніші й найуспішніші.

Але варто пам’ятати, що діти ніколи не просять вас бути найкращою мамою у світі. Вони хочуть, щоб ви були поруч із ними, робили їх щасливими й допомагали дорослішати та приймати власні рішення і обирати власний шлях.Йдеться про піклування і турботу про них від всього серця, а не про гіперопіку.

Також важливо мати на увазі помилки у вихованні дітей, які іноді ми робимо. Ці помилки не можна ігнорувати. Дізнайтеся про них разом з нами!

Загальні помилки у вихованні дітей

1. Не слухати дітей

Діти весь день ставлять питання, розповідають нам про щось і роблять зауваження, які ми не завжди розуміємо. Будьте терплячими та слухайте кожне слово, яке промовляє ваша дитина, ніби це найголовніше в світі, тому що, насправді, так і є.

Якщо ви не звертатимете увагу на дітей або скажете, що ви зайняті чи не маєте часу, настане день, коли ваша дитина припинить ділитися з вами та вважатиме за краще замкнутися в своїй кімнаті з комп’ютером, що досить небезпечно.

2. Наказувати за все, що вони роблять неправильно

Дітям потрібно ставити межі, щоб вони зрозуміли, що правильно і що неправильно, і чого від них очікують. Але, щоб рости й дорослішати, помилки є неминучими, і діти схильні їх робити, час від часу бешкетувати та реагувати неадекватно.

Виховуючи наших дітей, ми дізнаємося, що після покарання слід дати урок. Тобто якщо вони роблять щось погане, навчіть їх, як правильно. Якщо діти зазнали невдачі, запитайте, що сталося. Якщо вони побили когось у школі, поясніть, що ці дії не є правильними, але не забудьте запитати, що змусило їх поводитися таким чином.

Виховання – це не покарання, а створення умов для навчання.Тож обов’язково заохочуйте все, що вони роблять добре, і скеровуйте їх через їхні помилки.

3. Робити все за них

Їм може знадобитися багато часу, щоб зав’язати взуття або розв’язати математичні завдання. Дайте їм час. Не турбуйтеся, якщо їхні брати і сестри або інші діти закінчили роботу раніше. Ви маєте зрозуміти, що кожна дитина унікальна, і слід поважати особливі риси.

Якщо ми будемо робити все за них, щоб полегшити їхнє життя, ми припустимося однієї з найгірших помилок у вихованні. Гіперопіка – це шлях до виховання недорозвинених і невпевнених в собі дітей. Тож щодня давайте їм час і обов’язки, щоб вони могли дізнатися про власні здібності та відданість справі. Коли вони зроблять щось для себе, вони відчують гордість.

4. Очікувати, що дитина втілить ваші бажання

Ваш син інтроверт? Він любить те, чого ви не розумієте? Він більш незалежний, ніж ви хотіли б, щоб він був? Поважайте його особистість і підтримуйте його в усьому, що він робить.

Кожна дитина має власний характер, і це необхідно зрозуміти з самого початку. Добре, коли у неї є власні ідеї. Це допоможе спрямувати її на шляху до щастя.

Виховання дітей не означає прилаштовування до дітей, які думають однаково.Допоможіть своїй дитині знайти власний шлях, щоб стати зрілою людиною з власною особистістю і стилем життя.

5. Порівнювати дитину з іншими дітьми

Порівнювати свою дитину з іншими дітьми є однією з помилок у вихованні, які ніколи не слід робити. Є матері та батьки, які у присутності дитини бездумно говорять:

“Мій син не такий розумний, як ваш. Що з нього буде, коли він виросте?” або”Мій старший син більш сором’язливий, ніж молодший, і саме тому у нього немає друзів. Молодший добре ладнає з людьми й ніколи не завдає мені проблем”.

Необхідно ретельно ставитися до своїх слів, тому що діти розуміють більше, ніж ми думаємо, що в довгостроковій перспективі може дійсно їх травмувати.Порівняння їх з іншими викликає почуття неповноцінності та низьку самооцінку, які можуть зашкодити їхній емоційній зрілості.

Ніколи так не робіть, ніколи не порівнюйте. Кожен з ваших дітей є унікальною особистітю, має власні риси характеру. Любіть їх рівною мірою, а також розвивайте почуття відповідальності та власної гідності, щоб вони зростали щасливими.

Те, як ми виховуємо наших дітей, дуже важливо. Не робіть помилок у вихованні дітей.