Євангеліє від Матея 19, 16-26.

16. Аж ось один приступив до нього й каже:

– Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне ?

17. Ісус сказав до нього:

– Чому мене питаєшся про те, що добре? Тільки один є добрий. Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.

18. – Яких? – питає його.

Ісус до нього:

– Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, 19. поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.

20. Каже юнак до нього:

– Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?

21. – Якщо хочеш бути досконалий, – сказав Ісус до нього, – піди, продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.

22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23. Тоді Ісус сказав до своїх учнів:

– Істинно кажу вам: трудно багатому ввійти в царство небесне. 24. Іще кажу вам: легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в царство Боже.

25. Почувши це, учні здивувались вельми і сказали:

– Хто ж тоді може бути спасенний?

26. Ісус глянув на них пильно й мовив:

– У людей це неможливо, Богові – все можливо.

Дорогі браття і сестри! Слухаючи розповідь про зустріч Ісуса та бездоганного юнака, ми стаємо свідками великої науки, що Християнська досконалість – це наслідування Христа і уповання на Божу милість.
 

Юнак прийшов до Христа і виявив свою досконалість у виконанні заповідей Божих ще змалку, але попри все йому ще “чогось бракувало”.
 

Ісус пропонує йому продати все і піти за ним. Той не пішов.
 

Інші пішли: рибалки, багаті збирачі податків, революційно настроєні…. Все залишили і пішли. Дивно… Ті, хто почувався грішником, той пішов, а хто був досконалим у виконанні заповідей – ні.
 

Що було би з нами, коли би Христос нам сказав подібне? Мабуть, тоді перевірилось би те, що ми називаємо прив’язаність і довіра.
 

Якщо важко залишити, або ж неможливо, тоді ми показуємо свою абсурдну прив’язаність. Чому абсурдну, бо все рівно рано чи пізно залишимо всіх і все.
 

Якщо важко покинути заради Бога, тоді показуємо брак довіри до Нього. Правда є та, що більше довіряємо різним земським речам і людям, що саме вони можуть забезпечити нам життя. Коли з різних обставин втрачаємо, то переконуємось, що залишається лише один Бог, який може реально допомогти жити і дати зміст життю.
 

Досконалість християн, яка вона?
 

Християнська досконалість полягає не в САМО – удосконаленні, САМО-забезпеченні, САМО-… те, що проповідують безбожні науки, які не визнають присутності Бога, а постійно наголошують на САМОСТІЙНІСТЬ людини, яка ми все мала робити САМА, це веде до закритості людини в собі.
 

Євангелія, тобто Добра новина голосить, що Бог є наш Батько, Він хоче бути з нами, чим більше ми наближуємось до Нього, тим більше ми стаємо подібними до Нього, прикладом до наслідування є Ісус Христос.
 

Тому Ісус запрошує нас іти за Ним, бо пройшов цей шлях Спасіння і нас заохочує дійти до Божого Царства. Цей шлях є шлях правильного ставлення до матеріальних благ і правильного ставлення до способу життя, яке стає досвідом уповання на Бога.
 

Ті, хто поклався на земські речі не може увійти у Царство Боже, бо живе у царстві світу цього. Але Богові все можливе і Він може вивести людину із мурів егоїстичного забезпечення і оманливої думки про якусь там самодосконалість.
 

Це визволення називається покаяння є саме це було те, що дозволило грішникам стати святими, недосконалих тягнутися до Досконалого.
 

Що було би з нами, коли би Христос нам сказав залишити все і піти за Ним?
 

Якщо так, тоді ми більше не будемо сумувати за втраченим, згубленим, … ?