Про ненависть, патріотизм і перемогу

Справжнім патріотизмом є ніщо інше, як любов до Батьківщини.

Як відрізнити справжній патріотизм від фальшивого? Якщо хтось ненавидить ворогів – він не є справжнім патріотом. Тому що він сьогодні ненавидить ворога, а завтра ненавидітиме свого ближнього, Господа Бога, всіх і себе в тому числі.

Ненависть ще ніколи нічого не збудувала, ненависть тільки руйнує

Якщо я даю у собі своєму ворогові збудити ненависть – я вже стаю слабким. Чому? Тому що ненависть висушує душу.

Ненависть паралізує людину. І той, хто ненавидить, може так прожити місяць, два, рік, а дальше жити з ненавистю неможливо.

Ненависть перш за все руйнує того, хто її носить в собі. Це такий духовний механізм: ненависть не руйнує ворога, а ненависть руйнує ту людину, яка має у своєму серці ту руйнівну силу.

Лідери, які хочуть повести за собою народ, – який дух ними рухає? Якщо ними рухає дух ненависті – стережіться. Бо каже Христос: багато прийдуть лжехристів і лжепророків  і багатьох праведних за собою зведуть.

Як навчитися поборювати ненависть у собі? …Коли комусь холодно, він, природно, шукає, де б зігрітися, правда? От ненависть можна порівняти з холодом, який паралізує. Що тоді треба робити? Треба шукати джерел любові. Джерелом любові є Господь Бог.

Єдиний, хто вміє поборювати в собі ненависть – це християнин, який молиться.

Ісус Христос, кажучи "Любіть ворогів ваших", дає рецепт перемоги. Бо усі війни починаються з ненависті. Але усі перемоги переходять від сили Божої любові.

Про біль, байдужість і дію

Одна з цілей яку ставить наш ворог – це наша байдужість. Щоб нам було все одно, хто прийде, хто відійде, хто буде на нашій землі господарем, щоби в кінці кінців здалися на милість того, що відбудеться без нас. І тому я хочу закликати сьогодні всіх вас: не будьте байдужими, бо байдужість вбиває.

Ми маємо дуже багато болю. Болить кожна вістка про загибель людей, кожна зустріч із пораненими… Що з цим болем робити? Перетворити цей біль в дію!..

Діяльна любов має оздоровлюючу силу. Вона починає гоїти рану тої людини, яка щось робить для іншого – наприклад, справжнього волонтера, – так і приносить користь тому, кому та людина служить.

Коли ми щось робимо, коли ми не байдужі, біль перетворюється на колосальну внутрішню енергію, силу, яку Євангеліє називає називає силою любові.

ДивенСвіт