Головна » Статті » Суспільство

Про що мріє сьогодні Україна?

Про що мріє сьогодні Україна? Всі її громадяни, незалежно від того, схід це чи захід, юний ти або вже в солідному віці, за кого голосував на виборах і кого хочеш бачити при владі, – всі бажають одного: щоб нарешті настав на нашій землі стійкий мир. Був час, сильно сподівалися ми на іноземну підтримку. Одні кричали: Росія, Росія все нам дасть! Ну і дала, – мало не здалося. Інші сподівалися на допомогу Заходу. Ну й отримали, – вже складати нікуди. Втім, є й обнадійливий момент. Здається, всі вже зрозуміли: ніхто сьогодні, навіть найвидатніші політичні діячі, не владні ні воєн зупинити, ні народ свій заспокоїти, якщо він чимось сильно незадоволений. Їм би, великим, впоратися з проблемами, що наростають, хоча б у своїх країнах. Незважаючи на дуже активну метушню можновладців, миру не лише, як і раніше, немає, але навіть і сама перспектива досягнути його незабаром стає все більш примарною, немов розчиняючись у густому пороховому диму.

Світ все більше впадає в розгубленість: що ж буде далі? Невже немає виходу? Вихід є, більше того, він був завжди. Під час народження Ісуса Христа Бог послав ангелів, щоб сповістити всім жителям землі новину планетарного масштабу: «Слава в вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лук.2:14). Благовоління, це бажання добра – і не лише собі коханому. Що тут особливо нове? Хто на землі не хоче добра? Але згадаймо давню історію. З Книги буття знаємо, які моральні цінності сповідувало людства в часи першої цивілізації: «Тоді побачив Господь, що розбещеність людська була велика на землі, а люди дбають повсякчасно тільки про лихе» (Бут.6:5). Після потопу нове покоління постаралося швиденько надолужити згаяне. Як дзеркало тодішніх звичаїв, – Содом і Гомора, і хоча Бог обіцяв не заливати більше землю водою, ці люди, швидше за все, знищили б себе самі. Але ось з'явився Спаситель і дав населенню планети велику надію.

Мир, запропонований Христом, зовсім не потребує колосальних коштів для  виробництва новітніх видів озброєнь, для будівництва оборонних мурів і колючих загороджень, не вимагає створення потужних військових союзів тощо. Посилаючи Своїх учнів на проповідь Царства Небесного, Ісус сказав їм: «Як увійдете в дім, вітайте його кажучи: «Мир дому цьому!» Коли дім буде достойний, то мир ваш зійде на нього» (Мт.10:12).  Як хочеться, щоб не лише наші рідні та близькі виявилися достойні! Як хочеться, щоб ті, які молилися про захист і порятунок під гуркіт  снарядів, прийнявши милість Божу, не забули про свої обіцянки і наповнили  храми! Щоб не забули про Христа матері, дружини і сестри фронтовиків. Щоб увесь наш народ, переживши великі втрати у війні, усвідомив, Хто дав йому перемогу, коли ця перемога нарешті прийде, і воздав Йому хвалу.

Читаючи ці рядки, хтось обов'язково подумає: якщо Ісус так щедро благословив планету миром, то чому ж його немає на землі? Дві тисячі років від часу приходу на планету Спасителя людство безперервно воює, відправляючи в могилу мільйони невинних душ, – чому? Чому Він не зупинить беззаконня, корупцію, несправедливість, злочинність, аморальність, насильство над слабкими, вбивство жінок, дітей, людей похилого віку і багато, багато чого іншого, що робить наше життя дуже схожим на пекло? Думаю, Він був би дуже радий це зробити, якби людство про це Його просило. Але воно, за винятком не такого вже численного християнства в масштабах планети, Його не просить. На Нього не надіється, Йому не довіряється, Його не приймає. Подарувавши людині свободу волі, Творець чекає від неї вільного волевиявлення, невимушеної відмови від великих і малих гріхів, добровільного підпорядкування заповідям.

Сказавши учням «Коли дім буде достойний, то мир ваш зійде на нього», Він сказав і наступне: «коли ж не буде достойний, то мир ваш вернеться до вас. А хто не прийме вас і не буде слухати слів ваших, то, виходячи з дому того чи міста, обтрусіть порох з ніг ваших. Істинно кажу вам: легше буде землі Содомській і Гоморській дня судного, ніж місту тому». І це збудеться, як би шкода нам не було тих, – адже і вони люди, і вони хочуть жити,– хто сьогодні чорне наполегливо називає білим, хто уперто відстоює очевидне зло і докладає усіх зусиль, щоб воно запанувало повсюди. Немає миру нечестивим, каже Господь… (Іс.57:21).

Але не все втрачено, друзі. Бог ще дає нам час. «Благодать і мир нехай примножаться вам через пізнання Бога та Ісуса, Господа нашого!» (2Пет.1:2). Прийшовши до Христа в покаянні, кожен із тих хто прийшов, примножує загальний мир у країні. Мир, що не залежить ні від погоди за вікном, ні від політики великих країн, ні від нашого з вами настрою. Отож, мир вашому дому.

Категорія: Суспільство | Додав: ostin (07.11.2015) | Автор: Віктор Котовський, Київ
Переглядів: 775 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[14.05.2019][Духовність]
Наш авторитет у суспільстві (70)
[17.04.2019][Проповіді]
І померлий вийшов... (47)
[16.04.2019][Духовність]
Диявол долає нас чеснотами більше, ніж гріхами (41)
[10.04.2019][Духовність]
Блаженні лагідні (93)
[07.04.2019][Суспільство]
Чорний квадрат (122)
[19.03.2019][Суспільство]
Церква і держава (96)
[03.03.2019][Розвиток]
5 вправ, щоб навчитися дякувати (84)
[01.03.2019][Роздуми]
За що тебе запам’ятають? (95)
[28.02.2019][Суспільство]
Гості з далеких світів (111)
[25.02.2019][Родина]
Що таке рівність чоловіка та жінки з точки зору християнства? (214)
[11.02.2019][Духовність]
На добрій землі (106)
[12.01.2019][Суспільство]
Нова людина. Молодь і євангелізація (106)