Не так давно ізраїльський філософ і юдейський теолог Пінхас полонський поставив нашій західній цивілізації доволі точний діагноз: Захід перебуває на стадії саморуйнування, оскільки він відмовився від християнства і в ранг релігійних догм возвів певні етичні принципи. І саме ця нова постхристиянська релігія Заходу і є джерелом його основних проблем. Важко такий діагноз опротестовувати. Чи ще краще сказати: це просто неможливо зробити.

Смерть британського малюка Альфі Евенса є одним із трагічних підтверджень цього діагнозу. Коротко кажучи, британська держава на основі своїх вигаданих, а часто і висмоктаних з пальця етичних принципів, своїм судом винесла вирок смерті малюку Евенсу проти волі його батьків, проти закликів багатьох світових лідерів, серед них і Папи Франциска, попри готовність італійських лікарів докласти зусиль для збереження життя малюка.

Якщо говорити у світлі тенденцій, то у Великій Британії держава просувається у напрямку стародавньої Спарти, де після народження дитини міська влада вирішували чи дитина житиме, чи її кинуть зі скали.

Вже зараз Ісландія в лоні матері вбиває дітей із синдромом Дауна, у більшості європейський країн та в Північній Америці «право» жінки вбивати дитину у власному лоні нічим не є обмежене, у багатьох країнах заходу евтаназія, або сказано напряму, вбивство хворих і немічних – гарантується законом. Фактично, на Заході крок за кроком прямується до здійснення мети вождів ІІІ Рейху – тільки здорові й сильні мають право на життя, всі інші мають бути знищені.

Жахіття ІІІ Рейху, щоправда у дещо «гуманізованішій» формі. Проте, цей новий «гуманізм» є багато жахливіший, бо він не лише прикривається псевдонаукою, але й уже практично возведений у ранг релігійної догми, яку більшість не наважуються заперечувати, щоб не отримати на чолі тавро «єретик», в сучасному звучанні – мракобіс, затурканий, фанатик, відсталий, фашист, чогось там –фоб і т.п.

Чи є з цього вихід? Щиро кажучи, вихід є, але от його реальне здійснення викликає поважні сумніви. Вихід полягає у рехристиянізації західної цивілізації й відмові християн від етичних норм псевдогуманізму секулярного суспільства.  Тобто, реально християнство знаходиться у субстанціальному конфлікті з секулярною етикою, але, на превеликий жаль, більшість християн боїться навіть про це подумати, а де вже брати участь у цьому релігійному конфлікті.

Проте, якщо християни хочуть залишатися вірними Євангелії вони просто змушені відкинути не тільки перетворення етичних норм на релігійні догми, але й відкинути етичні норми секулярного суспільства, як такі, які виразно суперечать Божественному Об’явленню. І це не чиясь вигадка чи забаганка – це простий імператив слова Божого. І християни, які підуть на компроміс із новою релігією Заходу, просто за кілька років втратять усяке право називатися християнами, хоча й усе ще сповідуватимуть жахливу карикатуру на релігію як таку, яку вони називатимуть християнством. В історії такі випадки вже були. Один із них, не такий давній – так звані «німецькі християни» - насправді націонал-соціалістична секта, яка проповідувала крайній антисемітизм і вірно служила гітлерівському режиму.