Головна » Статті » Суспільство

Ми прокинулися в тій самій Україні
Протягом останніх днів раз у раз доводилося чути й читати: «Ми прокинулися в іншій країні», «Я повернувся до іншої країни». Та наївна віра в раптові чарівні зміни стрімко минає разом із повідомленнями про перші кадрові призначення Верховної Ради, про повернення зниклих чиновників, про антиукраїнські демонстрації на Півдні. А майстри політичної кон’юнктури стрімко опанують риторику Майдану.
 
Ні, ми прокинулися в тій самій Україні, якою вона стала протягом останніх десятиріч. Бо вона не зміниться без особистої участи кожного з нас, українців. Без нашої готовности до змін.
 
Події на київському Майдані здатні змінити Україну в разі їхнього переростання в загальнонаціональну революцію гідности. Адже в нас ще лишився ворог, небезпечніший, підступніший за януковичів і захарченків – наше амбітне, непослідовне й лякливе «Я».
 
Нам належить ще вчитися захищати власну гідність і шанувати чужу. Належить вчитися розглядати кожного чиновника не як безлике «начальство», а як нашого найманого працівника, зобов’язаного сумлінно відпрацьовувати одержану з наших податків платню. Ми ще маємо звільнитися від остраху самостійно приймати рішення й очікування вказівки згори.
 
Годі чекати на панування закону, якщо ти сам нехтуєш ним і намагаєшся його обійти. Наївно сподіватися на крах системи загальної корупції, коли сам даєш і береш хабарі. І коли ти схильний привласнити те, що тобі не належить – хоча б це були лише піратські програми або неліцензовані диски, -  ти стаєш співтворцем шахрайського павутиння, з якого потім важко звільнитися. Закликаючи ж «творити єдину Помісну Церкву» силами адміністративно-командної системи, ти підживлюєш той самий ненависний бюрократичний механізм, який невтомно продукує все нових януковичів.
 
Коли нині говорять про «європейський вибір», мають на увазі структурні зміни в суспільстві, здатні звільнити його з цивілізаційного провалля. Чи зможемо ми нині реалізувати історичний шанс? Так, якщо згадаємо Христове застереження: «Без Мене нічого чинити не можете ви» (Ін. 15:5). Творити власне майбутнє з Христом – означає керуватися кожному з нас у повсякденному житті настановами Євангелія, повсякчас радитися зі Спасителем у молитві, захищатися Його мудрістю від поневолення гріхом. Захищати свою свободу, свою людську гідність, очистивши душі свої послухом правді ( 1 Пет. 1:22).
 
Архиєпископ Ігор Ісіченко // Аrchbishopihor.blogspot.com
Категорія: Суспільство | Додав: ostin (15.03.2014)
Переглядів: 1814 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[05.07.2020][Розвиток]
Що робити, якщо ви поставили цілі, але не змогли їх досягти (28)
[04.07.2020][Родина]
Три питання, які треба узгодити до шлюбу (29)
[03.07.2020][Духовність]
Різновиди віри (19)
[03.07.2020][Роздуми]
Ісус – найкращий в історії Людства HR-менеджер? (11)
[03.07.2020][Суспільство]
Людська клітина являє собою всесвіт у мініатюрі — дослідження (27)
[02.07.2020][Духовність]
Нести свій хрест. Це як? (22)
[15.06.2020][Суспільство]
Агов, варяги! (109)
[02.06.2020][Духовність]
Від гірчичного зерна (закінчення) (49)
[11.05.2020][Духовність]
Від гірчичного зерна (продовження) (65)
[25.04.2020][Роздуми]
Як ми віримо (129)
[18.03.2020][Суспільство]
Євангеліє пандемії (116)
[18.03.2020][Роздуми]
ЩО МАЄ БУТИ (93)