«Це земля, яка освячена Богом. Зараз, коли я згадую про незабутній місяць в Ла Салетті, то все-таки розумію, що він був такий незвичний. Там якось особливо. Це місце, яке дійсно преображає», - ділиться спогадами Святослав, який цього літа разом зі мною та ще кількома студентами працював волонтером у Ла Салетті у Франції, місці, де об’явилась Діва Марія.

 

Люрд, Фатіма... Нам добре відомі ці місця, в котрих з’являлась Богородиця із посланнями до простих людей. Про диво в Ла Салетт же українці чомусь чули не так багато. Але воно варте того, аби про нього знали більше.

 

Отож, Ла Салетт – це маленьке село у французьких Альпах. Саме тут 1846 року (12 років перед чудом в Люрді) з’явилась Богородиця двом маленьким бідним пастушкам – Максиміну і Мелані. Пречиста була вдягнена, як місцеві жінки, але над її головою були троянди та світло у формі діадеми, на плечах – важкий ланцюг, на шиї - менший ланцюжок із дивовижним розп’яттям, на одному боці якого був молоток, на іншому – обценьки. Хрест засліплював яскравим світлом. Богородиця плакала.

 

Діва говорила про страждання, людський непослух, про майбутній голод і хвороби, потребу щирої молитви, участі у Божественній Службі. Вона попросила дітей переказати свої слова «всьому моєму народові» і зникла, підносячись над землею. Діти не усвідомлювали, що говорили із самою Дівою Марією, називали її Прекрасною Дамою. Звістка про цю подію поширилась, і згодом, 1851 року після детального вивчення й аналізу єпископ Гренобля опублікував офіційний декрет про те, що ця з’ява Богородиці має всі ознаки правди. І вже через рік було закладено наріжний камінь церкви в Ла Саллеті.

 

Сьогодні на цьому місці розбудований великий комплекс: справжня знахідка посеред надзвичайно красивих французьких Альп. І саме тут кільком студентам із Українського католицького університету цьогоріч у серпні пощастило працювати волонтерами. Кожного дня сюди приїжджають численні групи паломників зі всього світу. І ми, волонтери, допомагали облаштовувати їхній побут: готували їжу на кухні, обслуговували в ресторані, прибирали кімнати. Всіх волонтерів цього серпня було близько сотні – із більше, ніж двадцяти країн. Ла Салетт єднав усіх: українців, поляків, білорусів, поляків, чехів, італійців, іспанців, французів, американців, мадагаскарців, ліванців, китайців, ангольців, естонців. Тут поставлю три крапки…

 

У вільний час ми мали змогу пізнавати один одного, знайомитись із цікавими традиціями досі незвіданих нами народів, брати участь у міжнаціональних месах, культурних вечорах, їздити на екскурсії, безкоштовно вивчати французьку мову та досліджувати кожен клапоть гір. Найбільш завзяті неодноразово зустрічали схід сонця на горі, висота якої 2200 метрів. А ще кожен охочий волонтер мав нагоду скуштувати вареників та дізнатись більше про нашу рідну країну під час українського вечора. Це різноманіття та атмосфера святого місця робили щоденну працю нескладною.

 

«Попри те, що я працював досить важко, все-таки десь знаходив сили. Коли перебуваєш у такому піднесеному стані, то отримуєш духовну поживу», - зауважує Святослав. Відтак хлопець переконаний, що Нотр-Дам де Ла Салетт позитивно вплинув і на тих, хто до кінця не розумів цінність цього святого місця, вважав це волонтерство звичайними літніми розвагами.

 

Особисто для мене місяць у Ла Салетті залишається світлим спогадом, таким важливим та цікавим досвідом. А ще одна волонтерка - Наталя називає його казкою: «Це такий рай на землі: гори надзвичайно дивовижні, своєю красою заспокоюють, підносять до вершин радості. Туман щоранку спускався на підвіконня відчинених вікон. Зелені луги і білі вершини гір – то наче дитяча казка».