Головна » Статті » Суспільство

Гендерна ідеологія як спосіб ліквідації статевої ідентичності чоловіка і жінки

Протягом останнього десятиліття у вітчизняній освіті багато приділяється уваги реалізації гендерного підходу, відбувається активне упровадження в освітнє середовище гендерної теорії.  Необхідно зазначити, що сама гендерна теорія вельми різноманітна і знаходиться в постійній динаміці. На сьогоднішній день в ній існують принаймі два напрямки.

Перший напрямок гендерної теорії полягає в рівності між чоловіком і жінкою в традиційному розумінні, яка закріплена Конституцією та законодавством України. Мова йде про соціальну рівність представників обох статей та боротьбу з дискримінацією за статевою ознакою. Даний напрямок не вносить в наше суспільство нічого принципово нового, за винятком  термінології. Більше того, для визнання гідності і прав жінок у суспільстві не існує потреби у використання поняття «гендер».

Другий напрямок гендерної теорії передбачає появу нових гендерних типів. При цьому біологічний фактор перестає бути визначальним, і людина сама визначає свій гендерний тип. Такий поділ людей докорінно змінює систему моральних цінностей у суспільстві. Наприклад, фемінізм вимагає абсолютної рівності чоловіка і жінки, вищою формою прояву якого є квотування державних посад і оплата за домашню працю. Роль жінки змінюється кардинально, з матері і господині вона перетворюється на партнера. Процес дітонародження для жінки стає непривабливим і заважає кар'єрному зростанню.

Необхідно визнати, що ми живемо в постхристиянській, секулярній культурі, яка щоразу більше наповнюється язичництвом. Відтак, раціональність – цінність, якою пишалася вітчизняна наука і освіта, - стали жертвами гендерної ідеології.

Замість поняття «стать» (лат. - sexus) активно запроваджується поняття «гендер» (лат. – „рід”), що означає соціальний вимір статі, який сконструйований соціально-культурними чинниками, при цьому він не визначається  біологічним (генетичним) походженням. Це означає, що гендер вистпає у ролі  троянського коня для    впровадження   в суспільну свідомість ідеології спільноти ЛГБТ  (від. англ. LGBT: Lesbian, Gay, Bisexual,Transgender), що в перекладі означає лесбійки,  геї, бісексуали і трнасгендерні люди).

Пригадайте, як раніше нас навчали з біології, що належність людини до чоловічої чи жіночої статі визначається з моменту зачаття. У тварин та людини вчені вирізняли хромосомну (генетичну), гонадну і анатомічну та генітальну стать.

Для хромосомної статі вирішальною є наявність чи відсутність Y– хромосоми у в генетичному наборі. Жіноча стать, крім 44 основних хромосом, передбачає наявність двох однакових хромосом, які позначають літерою Х, отже особи жіночої статі мають генетичну формулу 44+ХХ. Чоловіча стать, крім згаданих 44 хромосом, передбачає наявність хромосом Х та Y. Особи чоловічої статі мають генетичний набір 44+ХY. Науково доведено, що хромосомна стать визначає всі решта елементи статі.

Хромосомна стать визначає розвиток статевих залоз (гонад): яєчок у чоловіка і яєчників у жінок. Хромосома У або Х активує певні гени, відповідальні за розвиток статевих залоз. Гонади продукують гормони, які впливають на формування статевих органів. Анатомічна стать формується на основі хромосом і гонад. І нарешті – генітальна стать. ЇЇ визначають анатомічні особливості на рівні зовнішніх статевих органів. На ембріональній стадії розвитку зовнішні статеві органи формуються під впливом чоловічих або жіночих статевих гормонів. Отже, якщо прийняти позицію, що людина народжується дво або декілька статевою, і що вона нібито сама може вибирати – бути їй чоловіком чи жінкою, це означає перекреслити вагомі досягнення біологічної науки, ігнорувати генетику, біохімію, фізіологію і т. ін.).

Відтак, здобутки біологічної науки тепер нехтуються, а гендерна ідеологія   завдяки віртуозному оволодінню політичним апаратом перетворюється на нову суспільну свідомість.

На практиці гендерна ідеологія сприяє викоріненню біодетерміністських уявлень про сутність «жіночого» та «чоловічого», деконструкції чоловічої та жіночої статі, а відтак є загрозою для гетеросексуальної сім'ї.  Сім'я, виступаючи джерелом культурної, національної та релігійної традицій, чинить опір планам витворення «нової людини»: чи то арійця за часів Гітлера, чи то «нової радянської людини» за планом Брєжнєва-Суслова, або як зараз «нової європейської людини», позбавленої не тільки сексуальних комплексів, але й національних та релігійних коренів. Сутнісною ознакою нової гендерної людини є можливість «вільно» визначати і проявляти свою статеву ідентичність та сексуальну поведінку у відриві від будь-яких моральних норм – від самого дитинства.

 Нема більш ефективнішого способу підірвати життєдайні сили народу або нації,   як тільки – підірвати її моральні основи і спрямувати її енергію у болото розпусти (щось подібного порадив зробити з ізраїльтянами Валаам. – див. Чис 31, 16; Одкр 2, 14). Одне з гасел сексуальної та гендерної  революцій є: «Make love, not war», де «love» означає можливість мати секс з ким-, де- і коли- будь, влучно виражає цей спосіб.

За допомогою такого інструменту як «оцінка законодавчих наслідків» усі закони в США та ЄС на ранніх стадіях підганяються під гендерний мейнстримінг. Через гендерну ідеологію змінюються суспільні пріоритети, щоб витворити чутливу до статевості і «справедливу» економіку, культуру, освіту тощо. Так, що те, що діється в США та країнах ЄС через кілька років може повторитися в Україні.

Необхідно наголосити, що Україна отримувала рекомендації щодо поліпшення становища ЛГБТ від договірних органів ООН, інституцій Ради Європи, ОБСЄ тощо. Найважливішою та найбільш детальною з них є Рекомендація CM/Rec(2010)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Про заходи з боротьби проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності". Пункт 2 цього документа рекомендує "забезпечити прийняття та ефективне втілення в життя законодавчих та інших заходів із боротьби з дискримінацією за ознаками сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності задля забезпечення дотримання прав людини щодо лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів, а також заради просування терпимості до них".

Який висновок можемо зробити? Настав час українському народу пробудитися. Необхідно визнати, що багато в Україні людей, в тому числі й християн, вловилися на гачок ідеологічних фраз про свободу, толерантність та антидискримінацію. Все це служить підготовці до поневолення,  ліквідації свободи думки та віросповідання, дискримінації і маргіналізації будь-якого опору.

Хитра Зоя Михайлівна,

кандидат педагогічних наук,
викладач  анатомії та фізіології людини
Київського університету ім. Б. Грінченка

 
Категорія: Суспільство | Додав: ostin (01.07.2016)
Переглядів: 569 | Рейтинг: 4.2/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ:

[09.06.2018][Розвиток]
З чого виникає запрацьованість? (41)
[30.05.2018][Розвиток]
10 способів, як помножувати час (53)
[26.05.2018][Духовність]
Три види брехні. Третій —найгірший (52)
[25.05.2018][Духовність]
ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ДОСКОНАЛИМ (136)
[24.05.2018][Суспільство]
Багатства можуть поневолити людину (57)
[24.05.2018][Роздуми]
Штучний інтелект: чому рішення потребують серця? (55)
[03.05.2018][Розвиток]
6 кроків, щоб підвищити самооцінку (61)
[02.05.2018][Духовність]
Духовний вік християнина (продовження) (119)
[01.05.2018][Суспільство]
Нова постхристиянська "релігія"? (72)
[21.04.2018][Родина]
Щасливий шлюб (130)
[20.04.2018][Суспільство]
Сучасний «знак часу» — деградація чоловічості (119)
[05.04.2018][Духовність]
ПРИЙДІТЬ, БЛАГОСЛОВЕННІ! (115)