Народився в сім'ї Івана та Ксенії. Сім'я мала 6 дітей, 3 з яких померли в дитячому віці. Таким чином залишились інших троє — Михайло, Василь (майбутній священик та монах-студит) та Юрій (єпарх Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ).

1935 — вступив до місцевої школи, де закінчив 6 класів. 7-й клас закінчував в Буську.

1938 — в часі місій, які провадили Отці Редемптористи в с. Гумниська, вирішив стати священиком-місіонером.

1942 — вступив до Малої духовної семінарії у Львові відразу на 3-й курс.

1945 — після закриття Малої семінарії продовив навчання у Буській середній школі.

1948 — поступає до Львівського державного університету ім. І.Франка на факультет німецької філології. Протягом часу навчання підтримувавє контакти з греко-католицьким духовенством, яке вимушено пішло у підпілля після Львівського псевдо-собору 1946 року.

1953—1970 — працював вчителем німецької та англійської мов, а також математики і фізики в селах Серники (1 рік), Гологори (5 років), Великосілки, Кизилів (11 років).

14 серпня 1959 р. — отримав дияконські свячення з рук Преосвященного Владики Івана Слезюка.

15 серпня 1959 р. — Преосвященний Владика Іван Слезюк поставив Василія Вороновського у священичий сан.

16 серпня 1959 р. — Перша Служба Божа в церкві в с. Куличків, що біля Белзу.

1965 — вступив до підпільного монастиря Студитів, де архимандритом був підпільний єпископ Ніканор Дейнега.

27 вересня 1970 р. — прийняв схиму з рук архимандрита Ніканора Дейнеги з новим монашим ім'ям Володимир.

У часах підпілля УГКЦ душпастирював як підпільний священик — переважно по різних місцевостях Галичини, зокрема, у селах Хлопчиці та Добряни.

12 лютого 1970 р. — перший арешт — за те, що хрестив дітей на хуторі Фійна (біля Крехова).

1976 — отримав дозвіл від Владики Василія Величковського на читання екзорцизму. Цей дозвіл пізніше підтвердив митрополит Володимир Стернюк.

12 лютого 1985 р. — другий арешт за те, що висповідав людину по вул. Головацького, 34 у Львові.

1 грудня 1989 р. — третій арешт за публічну відправу в с. Хлопчиці.

1992—1996 — викладач церковного уставу та духівник Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Проповідував місії майже по всій території України, а також поза її межами (Польща, Італія). Невід'ємною частиною усіх його місій, були молитви за оздоровлення.

6 травня 2004 р. — отримав особливе благословення з нагоди 75-ліття від Папи Івана Павла ІІ.

21 липня 2010 р. — прийняв Велику Схиму з рук рідного брата Юліана Вороновського з іменем Василій.

31 липня 2010 р., 5:40 — помер.

Похований на чернечому цвинтарі Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ.